Сторінка
1

Вміст і динаміка нафтопродуктів, фенолів і синтетичних поверхнево-активних речовин в річкових водах басейну горині

Вивчено рівень та динаміку забруднення річкових вод басейну Горині пріоритетними забруднюючими речовинами органічної природи (нафтопродуктами, синтетичними поверхнево-активними речовинами і фенолами)

Характерною рисою сучасного етапу розвитку людського суспільства є постійне зростання антропогенних навантажень на природу. Взаємодія людини і навколишнього середовища стає більш інтенсивною, різноманітною і складною. Вміст у природних водах таких забруднюючих речовин, як нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) та феноли в основному залежать від антропогенного навантаження на водні об’єкти. Великі кількості нафтопродуктів надходять в поверхневі води зі стічними водами підприємств нафтопереробної, хімічної, металургійної та інших галузей промисловості, з господарсько-побутовими стічними водами. Основним джерелом СПАР у природних водоймах є побутові і промислові стічні води. Феноли надходять в поверхневі водні об’єкти зі стоками підприємств нафтодобуваючої, лісохімічної, коксохімічної, сланцепереробної, анілінофарбової промисловості тощо.

Об’єктом наших досліджень була р.Горинь, яка є правою притокою річки Прип’ять, а їх головною метою - оцінка вмісту, розподілу і динаміки у часі вищевказаних речовин, які безумовно відносяться до найбільш небезпечних речовин у санітарно-гігієнічному та екологічному відношеннях.

В річку Горинь та її притоки здійснюють випуск стічних вод понад 100 підприємств - водокористувачів. Найбільші з них це ДП “Острогводоканал”, ВАТ “Рівнеазот”, ВАТ “Одек”, ВУКГ м.Дубровиця та ін.

Для аналізу вмісту нафтопродуктів, СПАР та фенолів, що присутні в водах р.Горині та її приток, були використані дані щорічних спостережень Гідрометкому України за якістю та складом поверхневих вод за період з 1984 по 1998 рр. Для дослідження динаміки цих компонентів були вибрані пости з найбільшою забезпеченістю натурними гідрохімічними даними. До них відносяться: р.Горинь - м.Оржів (два пости вище і нижче міста); р.Устьє - м.Рівне (два пости); р.Случ - м. Сарни (два пости); р.Случ - м.Новоград-Волинський (два пости). Дані були опрацьовані за допомогою програми Statistika, що дозволило побудувати графіки, які відображають тенденції змін вмісту досліджених речовинв водах басейну Горині. Розраховані також коефіціенти кореляції концентрацій вищевказаних компонентів з витратами води. Для цього використані середньорічні дані по нафтопродуктам, СПАР та фенолам, а також по витратам.

З отриманих результатів витікають наступні висновки:

На постах розміщених нижче міст та інших населених пунктів відмічається відчутне збільшення концентрацій СПАР, нафтопродуктів та фенолів зумовлене перш за все скиданням стічних вод та надходженням до річок поверхнево-схилового стоку з території басейну.

Загальна тенденція зменшення вмісту СПАР і фенолів зумовлена зменшення масштабів скидів стічних вод , які містять ці забруднюючі компоненти. Характер зміни концентрацій нафтопродуктів має протилежний характер і свідчить про стійке і постійне зростання їх вмісту в досліджених річкових водах .

Для досліджених водних об’єктів відмічене збільшення водності(за графіками осереднених витрат). Коефіцієнти кореляції концентрацій досліджених речовин з витратами вище міст були несуттєвими, нижче міст знайдені суттєві кореляційні зв’язки. Так для СПАР - r = 0,73 ; для нафтопродуктів - r = 0,65.Це може вказувати на те, що в межах міст дані забруднюючі речовини надходять у досліджені річки у складі різних стічних вод (підприємств хімічної і легкої промисловості, господарсько-побутовими стічними водами, із зливовими стоками тощо).

Максимальні концентрації досліджених речовин у річкових водах спостерігались в окремі роки. Наприклад, в р.Устьє - м.Рівне вказані концентрації складали: СПАР - 0,19 мг/дм3 (1992р); нафтопродукти - 0,192 мг/дм3 (1989р) ; феноли - 0,005 мг/дм3 (1988р). В р.Случ - м.Сарни СПАР - 0,35 мг/дм3 (1987р); нафтопродукти - 0,14 мг/дм3 (1988р); феноли - 0,005 мг/дм3 (1989).

Отримані показники досить різні, концентрації з року в рік відчутно змінюються, що залежить скоріше всього від інтенсивності скидання забруднених стічних вод підприємствами, які розташовані в цих містах чи в інших населених пунктах.

Як відомо, для СПАР гранично допустимі концентрації (ГДК) складають 0,5 - 2 мг/дм3. Безперечно ці речовини постійно присутні в водах річок басейну Горині, але їх концентрації навіть нижче міст не перевищують допустимих норм.

Для нафтопродуктів, ГДК становить 0,3 мг/дм3. На протязі розглянутих 15 років, спостерігались лише окремі перевищення допустимих концентрацій. За середніми річними показниками перевищення допустимих концентрацій спостерігались на постах р.Случ - м.Новоград-Волинський (0,36 мг/дм3 в 1984 році), р.Случ - м.Сарни (0,55 мг/дм3 л в 1992р).

Для фенолів, ГДК становить 0,001 мг/дм3. Щодо цього показника в водах річок басейну Горині ситуація більш складна. На всіх розглянутих постах протягом 1984 - 1998 рр. в ті чи інші роки спостерігалось перевищення ГДК, наприклад: р.Горинь - смт.Оржів - 0,002 мг/дм3 (84-86рр; 1989рр);р.Устя - м.Рівне - 0,005 (1988р), 0,004 мг/дм3 (1993р).

В цілому протягом дослідженого періоду річкові води басейну Горині помітно забруднювались нафтопродуктами. Підвищений вміст нафтопродуктів спостерігався практично на всіх вивчених створах, розміщених нижче будь-якого населеного пункту. Найбільші рівні такого забруднення мали місце на річках Устя, Случ (нижче мм.Рівне і Сарни). Основним джерелом надходження даних речовин у річкові води цього регіону є поверхнево-схиловий стік з урбанізованих територій та скидання господарсько-побутових стічних вод.

Практично у всіх водотоках басейну знайдено високий вміст речовин групи СПАР (десятки і сотні мкг/дм3). Помітне зростання їх концентрацій в річках Устя, Горинь, Случ безумовно спричинене надходженнями в річкові води комунально-побутових стічних вод. Слід однак відзначити, що загалом в басейні Горині в останні роки почали означуватися тенденції до зменшення концентрацій СПАР у річкових водах.

Середньобагаторічні концентрації фенолів в річкових водах басейну Горині в середньому коливались від 0,001 мг/дм3 до 0,005мг/дм3. підвищення їх вмісту на створах розташованих нижче міст, відбувалося, очевидно за рахунок скидання промислових стічних вод.