Сторінка
2

Гідрохімічна характеристика та вміст радіонуклідів у воді річок Ірша та Возня (Житомиська область)

9·10-3 Бк/дм3, а 90Sr – близько 1·10-2 Бк/дм3 а для р. Возня – близько 9·10-3 Бк/дм3 та 5·10-2 Бк/дм3 відповідно.

З точки зору екологічної характеристики водної екосистеми та оцінки її здатності до самоочищення, інформації лише про загальний вміст у воді таких небезпечних забруднюючих речовин як радіонукліди недостатньо. Існує ряд природних факторів, здатних суттєво знизити концетрації токсикантів у водній товщі, а іноді і майже повністю видалити їх з кругообігу. Одним з таких факторів являється наявність у воді зважених частинок [3]. Характеризуючись різною природою походження та розмірами, зависі можуть проявляти різну сорбційну ємність по відношенню до радіонуклідів. Осідаючи на дно в умовах зниження швидкості течії, що особливо характерно для приплотинних ділянок водосховищ, зависі можуть спричинювати видалення радіонуклідів з товщі води та їх депонування у донних відкладах.

Нами були визначені величини мутності води річок Ірша та Возня у точках відбору проб та проаналізований вміст радіонуклідів у зваженій речовині. Дані наведені на рис. 4 відображають мутність води досліджених річок та частку завислих форм радіонуклідів, розраховану в процентах від їх загального вмісту. Було встановлено що частка завислих форм цезію у воді досліджених річок становила близько 27% для р. Ірша та 21% для р. Возня. Для стронцію частка його завислих форм становила близько 10-11% як для р. Ірша, так і для р. Возня. Слід також підкреслити добре помітне підвищення частки завислих форм цезію у нижній течії р. Ірша на ділянці Шершні-

Барвінки-Малин. В той же час не спостерігалося суттєвого зв’зку між величинами мутності води досліджених річок та часткою завислих форм радіонуклідів. Так при незначній мутності води р. Ірша в районі населеного пункту Шершні (2,9 мг/дм3), частка завислих форм цезію перевищувала 25%. Причиною цього можна рахувати, судячи з усього, природу зваженої речовини. Як відомо, найбільшою сорбційною ємністю характеризуються найдрібніші частинки мінерального походження. Переважання таких частинок у загальному складі зваженої речовини може призводити до зростання частки завислих форм радіонуклідів у воді, мутність якої порівняно невелика. В той же час зважена речовина органічної природи, для якої більшою мірою характерні процеси біологічного поглинання, дещо менше впливає на перерозподіл радіонуклідів між розчиненою та завислою формами. Саме тому частка зважених форм радіонуклідів у різних водоймах, що характеризуються різним режимом зваженої речовини, може суттєво відрізнятись. Так для води Київського водосховища частка завислих форм 137Cs та 90Sr восени 1999 року знаходилась у межах 62-74 та 1-2% відповідно. Неважко переконатись по даним, наведеним на рис.4, що частка завислих форм стронцію у воді досліджених річок суттєво вища. Причиною цього може бути різний склад зваженої речовини.

Таким чином, проведене дослідження р. Ірша та Возня показало підвищення порівняно з середніми багаторічними значеннями величини загальної мінералізації, вмісту сульфатів та мінеральних форм азоту у воді р. Ірша в районі населених пунктів Старики, Шершні, Барвінки, що може бути наслідком антропогенного забруднення. Відмічено також дещо підвищені концентрації 90Sr у воді водосховища на р. Возня в районі населеного пункту Рудня Городищенська. В той же час досить висока частка завислих форм радіонуклідів у воді досліджених водних об’єктів може розглядатись як позитивний фактор її самоочищення.

Список літератури

1. Алекин О.А. Основы гидрохимии. // Л.: Гидрометеоиздат, 1970.- 444 с. 2. Кленус В.Г., Каглян А.Е., Беляев В.В. Радиоэкологический мониторинг воды Каневского водохранилища в районе Киева после аварии на Чернобыльской АЭС// Биологические эффекты малых доз ионизирующей радиации и радиоактивное загрязнение среды: Тезисы докладов Международной конференции. (Сывтывкар, Республика Коми, Россия, 20-24 марта 2001г.). – Сывтывкар. 2001. (Коми Научный центр УрО РАН) - С. 141-142. 3. Линник П.Н., Набиванец Ю.Б. Оценка физико-химического состояния тяжелых металлов в воде Дуная на различных его участках. // Водные ресурсы, 1993.- т.20, N4. -С. 449-454. 4. Пирнач Л.С., Лаптев Г.В. Исследование влияния свойств компонентов водно-грунтовой системы на процессы адсорбции-десорбции 137Cs и 90Sr в совместном присутствии на иллите. // Наукові праці УкрНДГМІ, 1998. –Вип.246. –С.119-132. 5. Kaglyan A., Klenus V., Fomovsky M., Nabivanets Yu., Nasvit O., Belyaev V. Transport of Caesium radionuclides and Strontium-90 in the Dnieper water reservoirs within 10 year period after the Chernobyl nuclear accident // Treacer Hydrology 97/Edited by A. Kranjk, Published by A.A.Balkema, Rotterdam, Netherlands, 1997. - p.135-142.