Сторінка
2

Про вплив природних чинників на винос солей річками

У другому періоді спостерігались найбільші коливання у виносі солей. Так, у 1970р., ознаменованому одним з максимумів сонячної активності, було винесено гідрокарбонатів 544,3 · 103т, сульфатів 75,1 · 103т, хлоридів 68,1 · 103т, кальція 147,6 · 103т. Загальна кількість солей, які були винесені в 1970 р., становили 923,6 · 103т. Проте в 1973р. їх було винесено в 3-4 рази менше, а в 1975 р. – уже в 2-4 рази більше, ніж в 1973 році (див. табл.). Амплітуда коливань виносу солей в другому періоді понад 660 · 103т.

Третій період виносу солей розпочався в межах 1985 і 1986рр. Останній з цих років охарактеризований мінімумом у сонячній активності і закінченням її 11-річного циклу (1975-1986 рр.). За даними астрономів, 1986р. є роком мінімуму і вводить у новий, 22-й, цикл сонячної активності [4 ]. Третій період розпочинається після значного зменшення виносу солей, особливо сульфатів, хлоридів, кальцію і характеризується найменшими коливаннями – від 307,6 · 103т в 1987р. та 355,0 · 103т в 1990р. до 701,41 · 103т в 1991р. Амплітуда понад 393 · 103т.

Одна з особливостей третього періоду – різке зменшення виносу кальцію, а саме: зменшення до величин, рівних виносу сульфатів, чого за попередні часи не спостерігалось. В 1950-1980 рр. винос сульфатів був завжди меншим виносу кальцію.

Більш детальний аналіз впливу 11-річної сонячної активності на винос солей річкою Случ показує наступне.

Мінімуми виносу солей в 1957р. і в 1968р. співпадають з максимумами 11-річного циклу сонячної активності, що спостерігалося в ці роки. Проте в наступні роки, які охоплюють другий період виносу солей, з максимумами сонячної активності, що спостерігались у 1970р. і 1980р., співпадають максимуми виносу солей (в той час максимум виносу солей в 1975р. співпадає з мінімумом сонячної активності, що спостерігався у цьому ж році. Див. табл.).

Дуже важливим у дослідженнях впливу сонячної активності на винос річками солей є визначення тієї частини всіх солей, яка сформувалась під впливом господарської діяльності, тобто за рахунок антропогенної складової. Це великий пласт досліджень, який нині є незатронутим.

Актуальність названої проблеми полягає, з нашої точки зору, в наступному. Максимуми та мінімуми сонячної активності викликають активізацію чи уповільнення процесів у суспільстві, що не може не виразитись конкретними видами діяльності і зрештою в тій чи іншій мірі вплинути на природне середовище, в тім числі на водні ресурси, зосереджені зокрема в річках. Збільшення навантажень на річкові басейни викликає зміни в хімічному складі водного стоку і виносі солей, формуючи їхню антропогенну складову.

І.Баранова та О.Яструбов [ 1 ], розглядаючи історичний розвиток України в ХХ столітті, говорять про чітку закономірність і послідовність змін економічної та політичної активності в державі. Економічні спади та підйоми, за їхніми даними, повторюються закономірно через 12 років, на протязі яких після 4-річного економічного підйому приходила 4-річна стабілізація, тобто сповільнено – постійний період, після чого наставав наростаючий спад, тобто застій економічного розвитку також з 4-річним проміжком часу.

Визначені названими авторами коливання в економічній та політичній активності в Україні на протязі 1957-1992 рр. ми співставили з коливаннями в сонячній активності, щоб потім перейти до співставлення цих коливань з виносом солей річкою. Таке співставлення показує:

а) підйоми в економічному та політичному житті України співпадали з пониженням сонячної активності, які наставали після її максимумів, що спостерігались в 1957-1958 рр., 1968-1970 рр. і 1979-1980 рр. При цьому початки таких підйомів співпадають з названими максимумами;

б) стабілізація наставала з подальшим пониженням сонячної активності і закінчувалась у межах її мінімумів (співпадала з її мінімумом або спостерігалась трохи раніше чи пізніше), які мали місце в 1965 р., 1975 р. і 1986 р.;

в) спади в економічному та політичному житті України пов'язані з фазами підвищення сонячної активності, які наставали після мінімумів і закінчувались максимумами.

У зв'язку з наведеним звертає на себе увагу закінчення першого і початок другого періодів виносу солей рікою. Межа між ними, про що уже йшлося, є 1968р. охарактеризований максимумом у сонячній активності і мінімумом у витратах води та виносі солей. Після 1968р. настає різкий підйом у витратах води та виносі солей. Цей підйом досягає максимумів в 1970р. Після 1968р. досить помітно зростають значення, які характеризують коливання виносу хлоридів (див. табл.). Співставлення тенденції росту цих значень в 1968-1985рр. з тенденцією зменшення витрат води річки дає нам підставу стверджувати, що збільшення виносу хлоридів за ці роки відбувається за рахунок антропогенних чинників.

Підтвердження сказаному є виконані нами раніше дослідження, які показали, що саме в ці роки за рахунок всіх антропогенних чинників формувалось 40-60% хлоридів, котрі виносились річками Українського Полісся, а в загальній антропогенній складовій цих солей 80-90% формувалось за рахунок осушувальних меліорацій [ 5 ].

Наведене є цікавим тому, що в 1966р., як відомо, відбувся травневий Пленум ЦК КПРС, який затвердив програму широкомасштабних меліорацій в Радянському Союзі. Цю програму дуже активно почали реалізовувати в Україні, особливо в Українському Поліссі.

Як бачимо, початок активізації осушувальних меліорацій в Українському Поліссі настав після мінімуму сонячної активності, що спостерігався в 1965р., і співпадає з її підйомом та масимумами в 1968-1970 рр. З початком і подальшою активізацією осушувальних меліорацій співпадає посилення виносу хлоридів, а також сульфатів, натрію і магнію [ 5 ] річками Прип'ятьського Полісся Укоаїни. В цей же час активізувався водний стік р.Случ (див. табл.).

У доповнення сказаному варто навести роки “глобальних персональних змін у владних структурах” [ 1 ] у поєднанні з фазами сонячної активності: 1953р. – смерть Сталіна і початок десталінізації, в 1954р. – мінімум сонячної активності; 1965р. – відставка Хрущова і закінчення політичної “відлиги” (мінімум сонячної активності в 1965р. і початок її підйому).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Географія економічна»: