Сторінка
5

Гідрохімічні дослідження в київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Важливою формою популяризації результатів гідрохімічних і гідроекологічних досліджень кафедри і лабораторії, розрахованою на вчителів і школярів - майбутніх абітурієнтів, стала публікація серії статей у газеті - тижневику Асоціації вчителів географії України “Краєзнавство, географія, туризм” у 2001р. [48 - 153].

Підсумкові результати гідрохімічних досліджень в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка наведені при характеристиці наукової школи гідрохімії [154], досліджень по гідрохімії осушуваних земель [30], при короткому розгляді історії кафедри гідрології і гідрохімії у зв`язку з її 50-річним (1949-1999рр.) ювілеєм [155 - 156].

Завершуючи розгляд розвитку гідрохімічних досліджень в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, варто відзначити внесок цих досліджень у навчальний процес на географічному факультеті.

З початком гідрохімічних досліджень розпочалась підготовка на кафедрі гідрології суші спеціалістів гідрологів - гідрохіміків. В 1976 р. кафедра гідрології була переіменована в кафедру гідрології і гідрохімії. Вперше в Україні ( і в колишньому СРСР) була відкрита нова спеціалізація - гідрохімія.

Впровадження результатів наукових досліджень по гідрохімії в навчальний процес здійснювалось шляхом використання цих результатів у складанні програм нових спецкурсів, розробці лекцій, створенні посібників для виконання лабораторних робіт, практичних занять, при виконанні курсових і дипломних робіт студентами гідрохімічної спеціалізації. Студенти проходили виробничу і переддипломну практики, приймаючи участь у наукових дослідженнях кафедри і лабораторії. За безпосередньої участі в експедиціях вони освоювали методи польових робіт, а в лабораторних умовах - визначень хімічного складу природних вод з використанням, інструментальних методів аналізу (атомно-абсорбційна спектрофотометрія, полум`яна фотометрія, колориметрія, потенціометрія тощо).

Першими доробками по гідрохімії, які впроваджені в навчальний процес, були зведена таблиця вмісту в природних водах хімічних елементів і чутливостей їх визначення різними методами [1], узагальнені дані про можливості інструментальних методів аналізу природних вод [2] та досвід застосування в лабораторії фізико-хімічних методів дослідження природних вод [3].

Отримані результати подальших наукових досліджень і досвід використання їх в навчальному процесі були використані при підготовці та публікації навчальних посібників по застосуванню ймовірно-статистичних методів для аналізу гідрохімічних даних [5], розрахунку гідрохімічного балансу і прогнозуванню сольового складу води річок [6], картографуванню хімічного складу річкових вод на основі дисперсного аналізу [41], методах очистки вод [91], агрогідрохімії [93].

Особливо слід відзначити навчальні посібники з грифом Міносвіти України по меліоративній гідрохімії [42], методиці гідрохімічних досліджень [43], регіональній гідрохімії [52], радіоактивності природних вод [92] та підручники по основах меліоративної гідрохімії [94], гідрохімії України [95], основах моделювання в гідроекології [97], загальній гідрохімії [143], водопостачанню і водовідведенню [144].

Гідрохімічні дослідження відіграли головну роль у підготовці спеціалістів вищої кваліфікації - кандидатів і докторів наук. Упродовж усіх досліджень по гідрохімічній тематиці серед студентів, які проходили виробничу практику і писали дипломні роботи за цією тематикою, визначились найбільш здібні. Їм пропонувалась після закінчення університету робота за науковою тематикою і ставилась вимога працювати над кандидатською дисертацією.

Так, випускник кафедри гідрології та гідрохімії 1976 р. Хільчевський В.К. був запрошений на посаду інженера ПНДЛ гідрохімії. З часом він став молодшим науковим співробітником, закінчив заочно аспірантуру, а після захисту кандидатської дисертації - став старшим науковим співробітником, потім перейшов на викладацьку роботу - доцентом кафедри гідрології та гідрохімії (1989р.). Нині - доктор географічних наук, професор, обіймає посаду завідувача цієї кафедри.

Випускник кафедри 1980 р. Сніжко С.І. пройшов шлях від інженера до старшого наукового співробітника, також закінчивши заочно аспірантуру і захистивши кандидатську дисерацію. Нині він доцент кафедри і навчається в докторантурі, завершує докторську дисертацію. Аналогічний шлях пройшов випускник кафедри 1987 р. Гребінь В.В., який захистив кандидатську дисертацію, працював асистентом кафедри, а зараз - доцент.

Випускник кафедри 1981р. Осадчий В.І. також працював у ПНДЛ гідрохімії, закінчив заочну аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію. Зараз він працює на посаді директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Мінекоресурсів України, завідує відділом гідрохімії.

В цілому за весь час розглянутих досліджень по гідрохімічній тематиці було підготовлено і захищено 5 кандидатських (Ромась М.І. [13], Хільчевський В.К. [47], Сніжко С.І. [62], Осадчий В.І. [69], Гребінь В.В. [105]) ) та 4 докторських (Пелешенко В.І. [9], Горєв Л.М. [48], Закревський Д.В. [29], Хільчевський В.К [104] дисертації. У стадії завершення докторська дисертація Ромася М.І., присвячена проблемам якості води водойм-охолоджувачів АЕС, та Сніжка С.І. - дослідженню гідрохімічних систем.

Таким чином, результати гідрохімічних досліджень в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка є важливим внеском у фундаментальні дослідження гідрохімічної науки на сучасному етапі її розвитку. Вони значно доповнюють, розширюють нові теоретичні положення головної проблеми сучасної гідрохімії - формування хімічного складу природних вод за умов техногенезу і мають практичний вихід, особливо щодо проблем екології.

Список основної літератури

1. Вовк И.Ф., Пелешенко В.И., Пилипюк Я.С. Сводная таблица о содержании в природных водах химических элементов и чувствительности их определения различными методами. – К.: Картографические мастерские треста “Киевгеология”, 1970. – 34 с.

2. Вовк И.Ф., Пелешенко В.И. Современные инструментальные методы анализа природных вод. – К.: УкрНИИНТИ, 1970. – 52 с.

3. Закревський Д.В., Пилипюк Я.С., Сергієнко А.Й. Можливості та досвід застосування фізико-хімічних методів дослідження природних вод // Фіз. географія та геоморфологія. – 1972, вип.8. - С.93-97.

4. Пелешенко В.И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов природных вод (на примере равнинной части Украины) – К.: Вища школа. Изд-во при Киев.ун-те, 1975. – 168 с.

5. Пелешенко В.И., Ромась Н.И. Применение вероятностно-статистических методов для анализа гидрохимических данных. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1977. – 66 с.

6. Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Расчет гидрохимического баланса и прогнозирование солевого состава рек. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1978. – 74 с.

7. Гидрохимическое картирование с применением вероятностно-статистических методов. Авторы Горев Л.Н., Закревский Д.В., Косовец А.А., Пелешенко В.И., Ромась Н.И. (под общ. ред. В.И.Пелешенко).- К.: Вища школа, Головное изд-во, 1979. – 100 с.