Сторінка
12

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

Як видно з даних таблиці 25, до складу комплексу машин, обґрунтованому за критерієм затрат робочого часу (праці), входить високопродуктивна, у тому числі іноземна, але дорога техніка, а приведених витрат — менш продуктивна вітчизняна, але дешевша.

Економічні показники вирощування та збирання сої вищенаведеними комплексами машин подано в таблиці 13.39.

13.39. Економічні показники вирощування та збирання сої

Отже, як свідчать дані таблиці 13.39, комплекс машин, обґрунтований за критерієм мінімуму приведених затрат, дає можливість на 32% зменшити собівартість зерна, а за критерієм мінімуму затрат робочого часу — зменшити на 40% затрати праці.

В Україні можна створити Соєвий пояс (на зразок американського), налагодити насінництво інтенсивних сортів (на 2001 рік зареєстровано 43 вітчизняних сорти сої), впровадити комплексну механізацію з метою значного розширення виробництва сої, щоб вийти на світовий рівень у вирішенні проблеми рослинного білка та олії.

Багаторічні трави на сіно і сінаж.

Для своєчасної заготівлі високоякісного сіна і сінажу з мінімальними затратами праці й коштів необхідно правильно вибрати раціональну технологію і комплекс машин. Наявність широкого набору типорозмірів машин дає можливість впровадити в господарствах інтенсивну механізовану технологію виробництва трав на сіно і сінаж з використанням певних поєднань машин та їх комплексів.

При вирощуванні трав як безпокривних культур обробіток ґрунту здебільшого напівпаровий з внесенням необхідної кількості органічних і мінеральних добрив. Якщо ж багаторічні трави підсівають під покрив ярих зернових чи озимих культур, обробіток ґрунту такий самий, як і під покривну культуру.

Насіння перед сівбою завчасно (1–1,5 місяця) протруюють на машинах ПСШ–5, ПС–30, ПС–10А препаратом ТМТД (3–4 кг/т) або фентіурамом (4 кг/т).

Сіють зернотрав'яними сівалками СЗТ–3,6А в агрегаті із зчіпками СП–11А і СП–16А. Норми висіву і глибину загортання насіння наведено в табл. 13.40.

13.40. Норми висіву та глибина загортання насіння багаторічних трав

У період росту при необхідності проводять хімічний захист рослин, використовуючи серійні обприскувачі ОПШ–15–01, ПОМ–630, а також авіацію.

Якщо восени посіви не підживлювали, добрива вносять по мерзлоталому ґрунту весною розкидачами МВУ–8Б, МВУ–5, 1РМГ–4Б та туковими сівалками СТТ–10. Підживлюють і боронують трави після кожного з укосів.

У більшості господарств республіки трави скошують у фазі бутонізації бобових і колосіння злакових протягом 8–10 днів самохідними косарками–плющилками КПС–5Г, Е–302 та начіпними КПРН–3,ОА. При їх відсутності, а також на невеликих ділянках трави косять начіпними косарками КС–2,1, КС–Ф–2,1Б, КРН–2.1А, КНФ–1,6. У степових районах на великих площах добре зарекомендувала себе самохідна п'ятибрусна косарка СКП–10 на базі трактора Т–40М та причіпна косарка КТП–6,0.

Після скошування трави ворушать граблями ГВК–6А, ВЦН–Ф–3 або ГВР–6,0 і при досягненні вологості 60–65 % (для сінажу) або 45–50 % (для сіна) згрібають у валки. Крім вказаних граблів — валкоутворювачів, для згрібання трави у валки використовують широкозахватні поперечні граблі ГП2–14А і ГП–10.

Траву на сіно з валків при складанні у копиці підбирають при вологості 25–30%, при стогуванні або пресуванні — 20–22%. За умови наступного досушування розсипного сіна активним вентилюванням в скиртах траву у валках пров'ялюють до вологості 35–40 %.

Останнім часом трави на сіно підбирають машинами КСК–100А, КПИ–2,4, Е–281, Е–282 з валків вологістю 40–45 %, подрібнюючи на частинки 8–20 см, доставляють на місце зберігання і досушують до вологості близько 17 % активним вентилюванням за допомогою установок типу УВС–16А. Поживна цінність сіна значно зростає.

Траву на сінаж з валків підбирають при вологості 55–60 % у південних районах Лісостепу України і 50–55 % — в решті районів.

У господарствах заготовляють сіно розсипне, пресоване в тюках і рулонах.

Розсипне сіно збирають за трьома основними механізованими технологіями: з складанням у копиці, підбиранням в транспортні причепи і стогуванням.

Комплекс машин для збирання сіна із складанням у копиці включає підбирач–копнувач ПК–1,6А, копицевіз КУН–10, фронтальний навантажувач ПФ–0,5 і скиртувальний агрегат УСА–10.

За другою технологією сіно з валків підбирають підбирачем–ущільнювачем ПВ–6,0 і подають у тракторні причепи 2ПТС–4–887Б з кузовом місткістю 45 м3. У міру заповнення причепи доставляють до місця скиртування. Сіно скиртують за допомогою навантажувача ПФ–0,5 і універсального скиртувального агрегату УСА–10.

До комплексу машин для збирання сіна з стогуванням входить стогоутворювач СПТ–60 і стоговіз СП–60. При укладанні декількох стогів утворюється скирта, її поправляють навантажувачем ПФ–0,5.

Прогресивною технологією заготівлі сіна є його пресування. Порівняно з технологією виробництва сіна в розсипному вигляді пресування в тюки і рулони дає можливість скоротити втрати поживних речовин, зменшити в три–чотири рази площу для зберігання і в 2–2,5 рази затрати праці.

Найпоширенішими є прес–підбирачі ППЛ–Ф–1,6 та К–454, які формують тюки масою 32–36 кг і розміром (0,8–1) ? 0,5 ? 0,4 м та подають їх у транспортний засіб, що рухається поруч. Скиртують такі тюки на місці зберігання за допомогою навантажувача–стогоклада ПФ–0,5.

Західноєвропейські фірми пропонують тюкові прес–підбирачі Quadrant 1150, MF–185, D 1010 та ін.

Поліпшення якості сіна, зменшення втрат при зберіганні порівняно з заготівлею сіна у тюках досягають при збиранні та зберіганні його в рулонах. Для цього використовують комплекс машин, який складається з прес–підбирача ПРП–1,6, чи ППР–110. пристрою ППУ–0,5 до навантажувача ПФ–0,5 для укладання рулонів і подрібнювача ИРТ–165. Маса рулону до 500 кг.