Сторінка
1

Барвінок малий - vinca minor l.

Родина Барвінкові — Apocynaceae

Як виглядає? Трав'яниста вічнозелена рослина. Стебло лежа­че, до 60 см завдовжки, самовкорінювальне. Листки, супротивні еліпсовидні, шкірясті, блискучі. Квітки темно-блакитні, одиночні. Пазушні, на коротких квітконіжках. Цвіте в травні — червні.

Де росте? В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Західному Поліссі, в Лісостепу, в Степу (на заході). Поширений переважно на Пра­вобережній Україні, а також в Полтавській області і в Криму — в дубових, дубово-грабових, рідше в дубово-букових лісах, куль­тивується в квітниках.

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння рослини.

Коли застосовують? При гіпертонічній хворобі, тахікардії. Знижує кров'яний тиск, тамує головний біль, лікує проноси, підви­щує зсідання крові. При статевій слабості 20 г трави барвінку з квітками варять на малому полум'ї у 250 мл горілки і вжива­ють по 8 крапель двічі на день (вранці й увечері) протягом 4 днів. Після цього роблять дводенну перерву і знову вживають.

При гіпертонії 1 столову ложку подрібнених листків варять в 1 склянці води 20 хвилин, п'ють ложками, випивають за добу.

Зовнішньо застосовують для полоскання рота при запаленні слизових оболонок, цинзі, кровотечах, при свербінні й висипах на шкірі. Лікувальна дія рослини пояснюється великим вмістом у ній алкалоїдів: ізовінкаміну, віназиду, пубесцину, мінорину; віні-ну. Алкалоїди, що є в барвінку рожевому (Vinca rosea L.— о. Ява, у нас на підвіконні — катарантус), вінкристин і вінбластин, виявляють протипухлинну активність при лімфогранулометозі та мієлоїдній і лімфоїдній лейкемії.

ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ — EucalyptusglobulusLabill.

Родина Миртові — Myrtaceae

Як виглядає? Високе, до 150 м дерево. Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті товстим восковим шаром і тому вигля­дають . сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, кампфен, фенхен, терпінеол, небагато сескві­терпенів та дубильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з ба­гатьма тичинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культивується на Кавказі.

Де росте? Культивують на Південному узбережжі Криму.

Що й коли збирають? Восени і взимку збирають листки, які набули вузьколанцетної форми, стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисептич­ний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протиза­пальний, протимікробний, глистогінний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 г листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фітонциди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніциліну, стрептоміцину, ауреоміци­ну, фенолу. Для вживання всередину готують відвар з 20 г листків на 200 мл води, п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.

Для полоскання рота, горла, промивання ран, спринцюван­ня, змочування тампонів беруть 1 склянку відвару з 30 г евка­ліпту кулястого у 200 мл води на півлітра води. Чистий відвар застосовують для інгаляцій.

Евкаліптовою олією, розчиненою в соняшниковій олії (2:100), змащують носові ходи при грипі; змішаною зі скипи­даром камфорною олією, камфорним спиртом натирають боліс­ні місця при невралгії, люмбаго, ревматизмі.

МАК ПОЛЬОВИЙ (САМОСІЙКА) — PapaverrhoeasL.

Родина Макові — Papaveraceae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 30—90 см зав­вишки, з щетинистим квітконосним стеблом і листками. Листки розсічені, з видовженими гострозубчастими частками. Квітки ве­ликі, пелюстки їх яскраво-червоні, звичайно з великою темною плямою біля основи. Плід — коробочка, в якій при достиганні утворюються отвори, через які висівається насіння. Цвіте в трав­ні—липні.

Де росте? При дорогах, у посівах озимих культур, на погано оброблених ділянках, засмічених місцях.

Що збирають? У травні — червні пелюстки квіток.

Коли застосовують? Червоні пелюстки маку містять алка­лоїд реадин, мекоціанін, слиз. Застосовують їх як болезаспокій­ливий засіб, при хворобах дихальних шляхів, проти кашлю. Від­вар на молоці вживають при кору (щоб зумовити висип) та хворобах сечового міруха, а також при дизентерії і проносах у дітей, з медом — проти посиленої пітливості.

Використовують у вигляді відвару з водою або з молоком. 10 г спорошкованих макових пелюсток варять в 1 склянці води або молока. Вживають по 1 столовій ложці тричі на день, а при безсонні — 1 столову ложку — за півгодини перед сном.

Застосовують також відвар на меду. На 1 склянку води бе­руть 2 чайні ложки меду, варять 5—10 хвилин, додають 2 чайні ложки спорошкованих пелюсток маку і п'ють по 1 чайній ложці тричі на день. В молочному соку рослин є отруйні алкалоїди протопин і тебаїн.

Використана література

В.В.Кархут “Ліки навколо нас”



Інші реферати на тему «Біологія, зоологія, ботаніка»: