Сторінка
3

Волошка синя - centaurea cyanus l.

При глистах застосовують суміш (порівну) по 50 г ягід чор­ниці, кореня оману високого, квіток пижма звичайного (в порош­ку) вранці (натщесерце), два рази по півдози, через 2 години.

З відвару листків (60 г листків в 1 л води) роблять клізми при гемороїдальних кровотечах, з трохи обварених свіжих ягід чорниці роблять щоденно компреси, товстим шаром, на уражені екземою місця.

Сирим соком з листків лікують цинготні ясна, лишаї, кро­пив'янку; змішаним з водою полощуть рот, горло. Порошком з коріння чорниці посипають «дике м'ясо».

РОМАШКА ЛІКАРСЬКА (РОМАНЕЦЬ) —

Matricaria recutita (chamomilla) L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чергові, двоперистороздільні, з лінійними частками, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. В кошиках 12—17 білих язичкових (маточкових) і багато жовтих трубчас­тих (двостатевих) квіток, які зацвітають поступово. Спочатку білі язичкові квітки (пелюстки) підняті вгору, квітколоже тоді плос­ке, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близько 3 тижнів. Чим більше до середи­ни доходить цвітіння маточкових квіток, тим більше квітколоже набуває конічної форми і язичкові квітки спрямовуються вниз. На Україні зустрічається також ромашка без'язичкова, або запашна (Matricaria matricarioides (Less.) Porter et Britton), що застосовується поряд з ромашкою лікарською, яка як бур'ян по­трапила з зерном в Європу, у неї немає язичкових квіток (пе­люсток). Цвіте у червні — серпні.

На засмічених місцях, біля доріг, на городах, по пустирях, коло жител — по всій території УРСР. Кошики, у фазі горизонтального роз­міщення язичкових квіток. Як протизапальний, протиспазматичнин і вітрогінний засіб, при шлункових, кишкових і ниркових колікач (спазмах), при алергічних гастритах, колітах, ревматизмі, при затриманні менструального циклу, як протизапальний засіб при запаленні внутрішніх органів, при болях у ділянці матки, брон­хіальній астмі, ангінах, простудах з високою температурою. Легкий проносний, потогінний засіб, при жовтяниці — жовчогін­ний (у поєднанні з клізмами з напару ромашки, які очищають кишки від незасвоєних жирів), пом'якшувальний засіб (дезин-фекційна дія складників леткої олії фернезену і хамазулену, який також послаблює алергічні реакції, і спазмолітична та потогінна дія глікозидів — флавонового апігеніну та його похідно­го — кверцитрину; похідних кумарину-умбеліферону, герніарину, двооксикумарину, валеріанової, саліцилової і капронової кислот; дубильних речовин, смоли, холіну).

Олія, збуджуючи центральну нервову систему, посилює реф­лекторну діяльність, прискорює дихання, серцевий ритм, розши­рює мозкові судини.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні ложки квіток і настоюють 10 хвилин. П'ють, залежно від потреби, 1—3 склянки на день (дітям при здутті кишечника дають пити чайними або десертними ложками і роблять їм кліз­му з напару ромашки).

При гастритах і виразковій хворобі вживають чай з ромаш­ки і меліси, взятих порівну (1 столова ложка суміші на 1 склян­ку окропу), п'ють гарячим 3 склянки на день, протягом 2—3 мі­сяців.

При здутті від недоброякісної їжі користуються сумішшю (порівну) ромашки, ягід ялівцю, трави холодної м'яти, звіробою і золототисячника — беруть 1 столову ложку суміші на 1 склян­ку водн, кип'ятять 10 хвилин, коли прохолоне, п'ють (після проносного) 3 склянки на день. Міцний відвар ромашки може спричинити блювання, але тамує стійкі головні болі.

При гастритах, ентеритах заварюють 2 чайні ложки суміші (порівну) квіток ромашки лікарської, трави деревію тисячолис-того, трави полину гіркого, листків м'яти холодної і шавлії в 1 склянці окропу, відціджують і п'ють гарячим двічі на день по півсклянки, за 20—ЗО хвилин до їди.

Напаром з ромашки промивають гнійні рани, виразки, поло­щуть ним рот, промивають очі при запаленнях, роблять сприн­цювання піхви при білях у жінок, примочки на опухлі, запалені місця; при екземі, фурункулах, панариції, свербінні у людей по­хилого віку; промивають вухо (у суміші з 5% перекисом водню) у випадку витікання з нього. При подагрі, ревматичних запален­нях, флюсах тощо роблять припарки з подушечок, заповнених (порівну) квітками бузини чорної і ромашки, змочених окропом і зігрітих у посудині на плиті.

При мокрих екземах, висипах на шкірі, ранах, виразках, та­кож при подагричних опухах (з кухонною сіллю) беруть 4 лож­ки квіток ромашки на 1 л води, кип'ятять 10 хвилин і відвар додають до повної ванни.