Сторінка
10

Алюміній

У практично застосовуваних латунях кількість цинку не перевищує 45 %. У межах цього змісту цинк сильно змінює властивості сплавів. Цинк підвищує міцність і пластичність міді.

Максимальною пластичністю володіє -латунь, що містить 30 % Zn. Міцність її порівняно низька. Різке зниження пластичності можемо бачити при переході через границю розчинності цинку в міді, коли

сплав стає двохфазним і являє собою механічну суміш кристалів. Максимальна міцність досягається в сплавах з 45% Zn,

але пластичність при цьому стає невисокою. Подальше підвищення змісту цинку приводить до різкого зниження міцності без підвищення пластичності, тому в практиці такі сплави не використовують.

Сплав

Зміст цинку, %

Механічні властивості

Тимчасовий

Опір кг/мм

Відноснe

подовження %

Мідь

-

19

22

латунь

30

28

40

( + )-латунь

45

42

7

-латунь

50

6

3

Корозійна стійкість латуней в атмосферних умовах виявляється середньої між стійкістю елементів, що утворять сплав, тобто цинку і міді.

Латуні володіють високими технологічними властивостями. З них одержують гарні виливки, тому що вони володіють гарної вологотекучостю і малою схильністю до ліквації. Одночасно з цим латуні легко піддаються пластичної деформації і тому основна їхня кількість йде на виготовлення качаних напівфабрикатів-аркушів, смуг, стрічок, дроту і різних профілів.

Особливістю обробки латуней тиском є те, що для обробки в холодному стані (тонкі аркуші, дріт, калібровані профілі) використовують -латунь зі змістом цинку до 32 %, тому що вона при кімнатній температурі має високу пластичність і малу міцність. При підвищенні температури до 300-700 C її пластичність зменшується, тому в гарячому стані її оброблювати нема рації. Для цієї мети доцільно використовувати (-)латунь з великим змістом цинку (до 39 %), що при нагріванні переходить у двухфазное стан+ , чи ще краще ( + )-латунь. Пов`язане це з тим, що менш пластична при кімнатній температурі -фаза при високих температурах становится більш пластичної, чим +фаза.

Цинк більш дешевший матеріал у порівнянні з міддю, тому його введення в сплав одночасно з підвищенням механічних, технологічних і антифрикаційних властивостей приводить до зниження вартості латуні. Електропровідність і теплопровідність латуні нижче, ніж міді.

Оскільки зміст міді і цинку вирішальним образом впливає на усі властивості латуней, його відбивають у найменуванні марки. Марка латуні складається з букви Л, що вказує тип латунь-сплав-латунь, і двозначної цифри, що характеризує середній зміст міді. Кількість цинку не відбивають, тому що його легко визначити по різниці від 100 %. Наприклад, марка Л80-латунь, що містить 80 % Cu і 20 % Zn.

Класифікація латуней дана в таблиці.

Сплав

Марка

сплавів

Хімічний склад,домішки  

Механічні властивості

   

мідь

небільш %

Тимчасова протидія

кг/мм

Відносне

подовження,

%

Томпак

Л 96

Л 90  

95-97

88-91  

0,2

0,2

24

26  

50

45  

Напівтомпак

Л 85

Л 80  

84-86

79-81  

0,3

0,3

28

32  

45

52  

Латунь

Л 70

Л 68

Л 63

Л 60

69-72

67-70

62-65

59-62

0,2

0,3

0,5

1,0  

32

32

33

55

55  

Цинк^-інш-цинк.

Контрольованими домішками в медноцинковых сплавах є свинець, залізо, сурма, вісмут і фосфор, а в марці Л70 ще миш'як^-додатково-миш'як, олово і сірка. Їхній шкідливий вплив на латунь таке ж, як і в чистій мід-вони роблять її тендітної при гарячій обробці тиском.

Усі двохкомпонентні латуні добре обробляються тиском. Їх поставляють у виді труб і трубок різної форми перетину, аркушів, смуг, стрічки, дроту і прутків різного профілю.

Латунні вироби з великим внутрішнім напруженням (наприклад, загартовані) піддані розтріскуванню. При тривалому збереженні на повітрі на них утворяться подовжні і поперечні тріщини. Щоб уникнути цього, перед тривалим збереженням необхідно зняти внутрішнє напруження, провівши низькотемпературний отжиг при 200-300 C.

Багатокомпонентні латуні. Кількість марок багатокомпонентних латуней, природно, більше, ніж двохкомпонентних, тому що в них варіюється не тільки зміст цинку, але також найменування і кількість вхідних легуючих елементів.

Найменування спеціальної латуні відбиває її легування. Так, якщо вона легована залізом і марганцем, те її називають железомарганцевой, якщо алюмінієвою-алюмінієвій-алюміні-алюмінієвої і т.д.

Маркові цих латуней складають у такий спосіб: першої, як у простих латунях, ставиться буква Л, слідом за вона-ряд букв, що вказують, які легуючі елементи, крім цинку, входять у цю латунь; потім через дефіси випливають цифри, перша з який характеризує середній зміст міді у відсотках, а кожного з наступних з легуючих елементів у тій же послідовності, як і в буквеній частині марки. Порядок букв і цифр установлюється по змісту відповідного елемента: спочатку той, котрого більше, а далі по спадній закономірності. Зміст цинку визначається по різниці від 100%. Наприклад, марка Лажмц66- 6-3-2 розшифровується так: латунь, у якій міститься 66 % Cu, 6 % Al, 3 % Fe і 2 % Mn. Цинку в ній 100-(66+6+3+2)=23 %.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Хімія»: