Сторінка
2

Операції банків з обслуговування платежіного обороту та організації розрахунків суб’єктів господарювання

· за терміном виконання;

· за джерелами коштів, призначених для здійснення платежу;

· за способом перерахування коштів.

Залежно від терміну виконання платежі поділяють на:

· строковий, коли кожна поставка оплачується негайно;

· достроковий:

- авансовий платіж, коли оплата (але тільки її частина) передує відвантаженню товару;

- попередня оплата, коли отримувачу перераховують всю суму до моменту відвантаження товару;

· прострочений – не сплачений вчасно;

· пролонгований, такий, виконання якого за домовленістю сторін перенесено на пізніший термін.

Залежно від джерел коштів призначених для здійснення платежу:

· за рахунок власних коштів платника, коли платіж здійснюють із рахунку платника в банку;

· за рахунок банківського кредиту;

· за рахунок комерційного кредиту.

Залежно від способу перерахування коштів:

· прямим перерахуванням з рахунку платника з рахунку платника на рахунок бенефіціара;

· заліком взаємних вимог, коли взаємні зобов’язання боржника й кредитора погашають у рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюють платіж на загальних підставах;

· періодичними перерахуваннями (плановими платежами), коли розрахунки провадять на за кожну окрему поставку, а періодично, в передбачені договором терміни. У такому разі розмір платежу визначають з урахуванням плану поставок і коригують залежно від результатів звірки від розрахунків за період, передбачений договором.

Кожній формі безготівкового розрахунку властива своя схема документообігу, що ґрунтується на техніці проходження розрахункового чи платіжного документа через банки від моменту його виписування до моменту його оплати і зарахування коштів на рахунок бенефіціара.

В основу розрахунків платіжними дорученнями покладено розрахунковий документ “платіжне доручення” – письмове розпорядження платника до банку, який його обслуговує про списання з його рахунку певної суми й зарахування її на рахунок одержувача, зазначеного в дорученні.

В основу чекової форми розрахунків покладено розрахунковий чек – платіжний документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоутримувачеві (пред’явникові чека) зазначену в чеку суму.

Розрахунки за допомогою акредитивів — розповсюджена форма розрахунків в ринковій економіці. Застосовується вона переважно в розрахунках за товари і послуги, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати, а також в міжнародних розрахунках.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.

3. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2001.

4. Банківські операції : Підручник / А. М. Мороз , М. І. Савлук та ін. ; За ред. А. М. Мороза . – К. : КНЕУ , 2000. – 384 с.

5. Савлук М.І., Мороз А.М., Коряк А.А. Вступ до банківської справи. – К.: Лібра, 1998. – 347.

6. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1998.