Сторінка
2

Естетична культура та шляхи її формування. особливості та зміст естетичної культури особистості

Естетичний розвиток особистості, високий рівень естетичної культури формує її здатність мислити не за однією чи декілько­ма обмеженими мірками, а за міркою будь-якого виду, здатність розмовляти мовою предмета, виражати своєрідність його сут­ності. Подібне вміння називають почуттям форми. Воно дозво­ляє надати предмету творчості структурну гармонійність, досяг­ти функціональної та конструктивної досконалості матеріаль­ного об'єкта, допомагає знайти співвіднесеність способу пере­творення предмета з його власною мірою. Естетична культура сприяє розвитку у особистості образного мислення, мислення за аналогією та асоціацією, цілісності сприйняття конкретних образів, розвитку фантазії, зорового уявлення, інтуїції.

Особливо важливі дані якості, коли невідомий увесь набір за­собів та правил розв'язання задачі. Саме тоді здатність уявити проблему в образній формі полегшує пошук результату, що дослід­жується. Можливість миттєвого схоплювання у думці речей в ціло­му відкривається у предметно-образному мисленні, а це підви­щує вірогідність появи несподіваної, але корисної асоціації.

Процес пошуку потрібних аналогій та асоціацій багато у чому здійснюється інтуїтивно. Інтуїтивне є високоінтелектуальним про­цесом, який пов'язаний не тільки з психологічними факторами, але й з такими, як особливості духовного освоєння дійсності людиною, простежується залежність інтуїтивної діяльності від певного запасу знань, культури мислення, бачення світу, що сфор­мувався, стилю наукової та в цілому діяльності, що склався у людини. Інтуїтивне рішення характеризується граничною інте­ріоризацією предметності, що залучена до творчого процесу, особливим напруженням та насиченням емоцій, тому має по­чуттєвий та образний характер.

Забезпечуючи побудову внутрішньо несуперечливої моделі світу, вербально-знакове мислення певною мірою збіднює не­минуче його відображення у свідомості людини. У протилежність цьому відбиття на образному рівні уможливлює сприйняття світу в усій його цілісності, багатозначності та суперечливості, що необхідно для найбільш повного чуттєвого контакту з реальністю, для емоційної стабілізації та відіграє велику роль у проце­сах творчості, особливо на етапі «визрівання» ідей.

Ці генетичні потенції можуть розвинутися у соціальному спілкуванні шляхом виховання. Однак уся традиційна система європейського виховання орієнтована насамперед на розвиток логічного мислення, тобто на розвиток переважно логічних на­вичок та функцій. Тому необхідно переорієнтувати систему ви­ховання та навчання й подолати вікове відставання розвитку функцій правої півкулі: навичок образного мислення та творчо­го уявлення.

Перелічені особливості визначають місце естетичної культу­ри у духовному розвитку особистості. Але професійна діяльність, що є специфічною за своїм змістом та функціями, зумовлює своєрідність вияву естетичної культури особистості, її транс­формацію в структуру та якість професійної культури людини.