Сторінка
2

Філософський та методичний підходи до планування і проведення інформаційних турів як засобів рекламної кампанії

Проведення інформаційного туру планується заздалегідь. Визначаються терміни його проведення, коло його учасників:

1. Організатори туру (це може бути рекламне агенство або ж інформаційно-рекламна група, створена на базі профільного навчального закладу).

2. Замовники, якими можуть бути як самі санаторно-курортні заклади, так і компетентні міські інституції, зацікавлені у промоції свого санаторно-курортного потенціалу;

3. Представники мас-медіа, які персонально відбираються на підготовчому етапі з врахуванням можливостей засобів масової інформації, які вони представляють та компетентності самих відібраних учасників у туристсько-рекреаційній проблематиці.

На підготовчому етапі організатори туру формують план (програму) проведення туру і складають його кошторис. Витрати на проведення туру можуть розподілятись за домовленістю сторін. На цьому етапі доцільно концептуально опрацювати мету і завдання інформаційного туру, для чого необхідно сформулювати ряд ключових проблемних запитань і спробувати дати на них відповідь. Серед цих запитань можуть бути наступні:” З якою метою проводитиметься інформаційний тур?”, “Якою буде його тривалість?”, “Хто залучатиметься до його проведення?”, “Як розподілятимуться витрати?”, “Яким буде прогнозований результат проведення туру?”

Далі слід обрати форму проведення інформаційного туру. З нашого погляду, інформаційні тури можуть проводитись як “комплексні” і “індивідуальні”.

В “комплексному” інформаційному турі можуть брати участь представники різних засобів масової інформації, а саме – газет , журналів, інформаційних агенств, телебачення тощо. Такий тур доцільно проводити за підтримки ряду як вітчизняних, так і зарубіжних мас-медіа. Зазначимо, що такий тур може ініціюватись і проводитись самими представниками мас-медіа (і в такому разі основні витрати покладаються на них), а може проводитись і на замовлення об′єктів санаторно-курортного лікування. В такому разі основні витрати будуть покладені на нього. Можливий і компромісний варіант, коли витрати оплачують дві сторони за домовленістю.

На підготовчому етапі розробляється програма проведення інформаційного туру, в яку включається набір попередньо узгоджених заходів, хід яких широко висвітлюється у засобах масової інформації та коментується в пресі, на телебаченні тощо. Складовими туру крім програми є маршрут та комплекс додаткових заходів, реалізація яких дозволяє досягти його головної мети. Важливим є питання про тривалість туру. Якщо тривалість туру декілька днів, то хід його проведення доцільно висвітлювати на інтернет-сторінках санаторно-курортних закладів on line , а також розміщувати на сайтах інформаційних агенств. Крім того, у інформаційні агенства повинна передаватись інформація про програму туру та хід її реалізації. Така ж попередньо підготовлена інформація повинна передаватись в компетентні міські або районні органи.

На основному етапі, в ході реалізації програми туру, бажано організовувати круглі столи, на які виносити обговорення актуальних питань розвитку санаторно-курортної сфери, проводити публічні дискусії з представниками влади щодо розвитку соціальної інфраструктури міст (районів), транспортного обслуговування, стану будівництва та ремонту автошляхів тощо; зустрічі з медичним та адміністративним персоналом санаторіїв з питань вивчення та обміну досвідом у наданні лікувально-рекреаційних послуг, запровадженні нових методик лікування тощо. Добрий результат дадуть такі додаткові заходи з відпочиваючими, які засновані на інтерактивних методах і безпосередньо активізують їх участь у тематичних опитуваннях, інтерв′ю, анкетуванні, конкурсах, розвагах, змаганнях.

Заключний етап інформаційного туру може проходити у вигляді підсумкової конференції або ж брифінгу організаторів із обов′язковим складанням прес-релізу про зміст і підсумки інформаційного туру. Всі ці події повинні широко висвітлюватись через засоби масової інформації (газетні публікації, радіопередачі, телебачення).

“Індивідуальний” інформаційний тур передбачає забезпечення його проведення силами одного з авторитетних телеведучих або журналістів, ім′я якого добре відомо у професійних колах як працюючого за відповідною тематикою. Такий тур проводиться згідно побажань замовника і його тривалість залежить від взаємних домовленостей. Витрати на відрядження журналіста ( телеведучого) бере на себе санаторно-курортний заклад, він же оплачує його проживання і харчування.

Особливо підкреслимо, що в ефективності інформаційного туру важливу роль відіграє фаховість і професійна етика представників мас-медіа, адже через них здійснюється звя′зок з громадськістю, формується суспільна думка, розповсюджується рекламна інформація. В узагальненому вигляді в основу представників від мас-медіа під час проведення інформаційного туру, на нашу думку, повинні бути покладені такі принципи:

- фаховість та володіння туристсько-рекреаційною проблематикою;

- об′єктивність подання інформації про санаторно-курортні заклади та послуги, що ними надаються;

- компетентність при рекламуванні медичних та рекреаційних послуг;

- дотримання етичних норм при отриманні і розповсюдженні інформації, спілкуванні з персоналом, керівництвом санаторно-курортних закладів, відпочиваючими;

- своєчасне висвітлення в інформаційних джерелах отриманих під час туру вражень у форматі газетних публікацій, радіопередач, повідомлень на інтернет-сторінках тощо

З нашого погляду суттєво, що під час реалізації програми туру відбувається безпосереднє ознайомлення його учасників з матеріально-технічною базою санаторно-лікувальних закладів і відповідно - оцінка її реального стану, його структурних підрозділів, а потім –донесення власних, отриманих з “перших рук” вражень до споживачів.

Як джерело інформації важливу роль відіграють зустрічі з адміністрацією, головним лікарем і медичним персоналом, ознайомлення з роботою лікувальних відділень тощо. Значну користь для споживачів дає інформація про ознайомлення учасників туру з роботою маркетингових відділів, вивчення стратегії формування портфелю платних і безкоштовних послуг (якщо така є), ціновою політикою закладу тощо.

Підсумовуючи, зауважимо, що запропоновані вище підходи до проведення інформаційного туру окреслені лише в самих загальних рисах. Більше того, вони однозначно потребують вдосконалення і подальшої розробки, перевірки на практиці, хоча і у першому наближенні можна помітити переваги, які дає інформаційний тур як метод рекламної кампанії, що проводиться в новому, не звичному для споживача, форматі. Об′єктивними причинами, що перешкоджають використанню інформаційних турів у рекламуванні туристичного продукту і санаторно-рекреаційних послуг є недостатньо розвинута конкуренція на ринку санаторно-рекреаційних послуг і внаслідок цього відсутність у санаторно-курортних закладів зацікавленості у рекламуванні свого продукту (послуги), подекуди інертність роботи маркетингових служб підприємств і “закритість” в частині інформування про цінову політику підприємства (платні і безкоштовні послуги). Крім того -відсутність повного інформаційного банка даних санаторно-курортних закладів, а також - досвіду у роботі з представниками мас-медіа.