Сторінка
3

Особливості здійснення операцій з інструментами ринку цінних паперів

Комп’ютерні торги. Комп’ютерні торги називають ще безперервними або постійними торгами. Вони являють собою модель формування курсу акцій, якої б дотримувалася біржа, що проводить аукціони “з голосу”, якби вона проводила останні все частіше і частіше. Комп’ютерні торги здійснюються самим комп’ютером: у нього безперервно вводяться замовлення на продаж та придбання акцій. У процесі робочого дня фондової біржі укладаються угоди купівлі-продажу акцій і дані по цих угодах висвітлюються на дисплеях комп’ютера та на табло. Після укладання угод у позиції вносяться відповідні зміни і знову відбуваються торги, і знову укладаються угоди, знову висвітлюються дані по угодах, і все починається спочатку.

Кожне замовлення має свій код, тому коли комп’ютер фіксує угоду, він сповіщає про це термінали, які стоять у брокерських угодах і які можуть знаходитися поза межами будівлі фондової біржі.

При здійсненні комп’ютерних торгів, фондові біржі дотримуються певних правил. Зокрема, курс акцій, що формується, повинен забезпечувати реалізацію найбільшої їх кількості, тобто найкращим чином зрівнювати попит та пропозиції на конкретні акції; у першу чергу виконуються замовлення інвесторів, які не визначають у своїх дорученнях конкретних цін на акції, а просто вказують, що необхідно придбати або придбати такі-то акції за найкращим для інвестора курсом на певний день; повинні бути виконані всі замовлення на придбання акцій, у яких вказуються ціни більші, ніж встановлений курс, і відповідно замовлення на придбання або продаж акцій за цінами більш низькими, ніж курсова; замовлення на придбання або продаж акцій, у яких вказані граничні ціни, що співпадають з зафіксованим курсом, виконуються повністю або частково в залежності від наявності зрівнюючих позицій “з протилежним знаком”; замовлення на придбання акцій, у яких вказані граничні ціни менші ніж курсова, а також замовлення на продаж акцій за ціною більшою ніж курсова, не беруться до уваги і не виконуються.

Розділ 3. Допуск цінних паперів до котирування.

До котирування у віддділенні К-1 допускаються цінні папери, емітенти яких відповідають найвищим економічним та фінансовим критеріям. У випадку акцій, це стосується розмірів статутного фонду; кількість акцій, які знаходяться в обігу; кількість акцій, які належать невеликим інвесторам; номанальної вартості акцій; ефективності діяльності та беззбитковості тощо. Зазначені критерії встановлюються Вищим біржовим комітетом. Емітенти, акції яких котируються у відділенні К-1, повинні регулярно публікувати інформацію про свою діяльність для громадськості та УФБ.

У відділення К-2 котируютться цінні папери емітентів, які не відповідають найвищим, але задовольняють досить високі критерії. Зазначені критерії теж встановлюються керівним біржовим органом, а емітенти, цінні папери яких котируються в цьому відділенні, також повинні регулярно повідомляти громадськість та УФБ про свою діяльність.

У відділення К-3 котируються цінні папери тих емітнтів, які не відповідають ані критеріям відділення К-1, ані критеріям відділення К-2, але бажають, щоб їхні акції знаходилисся в обігу на Українській фондовій біржі. Котирування у відділенні К-3 введене на УФБ для того, щоб вивчити стан обігу конкретних цінних паперів, перспективу розвитку певних емітентів, а також можливість в майбутньому допуску вказаних цінних паперів до офіційної торгівлі.

Якщо при допуску акцій до котирування у відділеннях К-1 та К-2 фондова біржа перевіряє інформацію, яка міститься в документах емітента, що подають разом з заявою про допуск до котирування, то при допуску у відділенні К-3 аналіз зазначеної інформації не здійснюється. Таким чином, УФБ бере на себе відповідальність щодо акцій та емітентів, які допущені до офіційної торгівлі, і не відповідає за інформацію емітентів, акції яких знаходяться в позаофіційному обігу на біржі. Остання публікується в офіційному виданні фондової біржі під відповідальність емітентів.

У залежності від того, у якому відділенні емітент прагне котирувати свої цінні папери, він подає разом з заявою про допуск до котирування різні документи. Для офіційного котирування, нарпиклад, він повинен подавати нотаріально засвідчену копію статуту, копію про державну реєстрацію емітента як юридичної особи, копію свідотства про державну реєстрацію випуску цінних паперів, зареєстровану інформацію про випуск цінних паперів, бухгалтерські баланси та звіти за останні три роки або за кожний закінчений рік, якщо емітент існує менше трьох років, бухгалтерський баланс і звіт за станом на закінчення останнього кварталу перед допуском, список осіб, які мають на загальних зборах акціонерів у сукупності не менше 5 % голосів, відомості про кількість акцій, належним членам керівних органів емітента. Фондова біржа може вимагати від емітента подання інших документів з метою оцінки стану його справ та визначення доцільності допуску його акцій до офіційного котирування.

Для позаофіційного котирування емітент повинен подати разом із заявою лише копію свідотства про державну реєстрацію його як юридичної особи, копію свідотства про державну реєстрацію випуску цінних паперів, копію бухгалтерського звіту на останню звітну дату.

Рішення про допуск цінних паперів до офіційного чи позаофіційного котирування або про відмову в ньому приймається протягом 30 днів з дня подання відповідної заяви емітентом з доданням усіх необхідних документів. Відсутність його в зазначений строк означає відмову в допуску.

Відомості про допуск конкретних акцій до офіційного або позаофіційного котирування на УФБ публікуються в офіційному видання біржі. У повідомленні вказуються відділення та умови котирування, а також зазначається дата перших торгів по цих цінних паперах.

З емітентом, цінні папери якого допущені до котирування на УФБ, укладається договір про підтримку лістингу (котирування).

Після укладання такого договору цінні папери конкретного емітента заносяться до біржового реєстру, і з цього часу вони публікуються в біржовому бюлетні, який складається перед торгами. Занесення цінних паперів до бюлетня означає початок їх фактичного котирування.

Лістинг на фондовій біржі являє собою внесення цінних паперів емітента до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі. Термін має походження від англомовного слова “ліст”, яке перекладається як “перелік”. Таким чином, лістинг по суті є включенням та знаходженням цінних паперів у біржовому переліку цінних паперів, з яких на фондовій біржі можуть укладатися угоди купівлі-продажу.

З огляду на це, зміст понятть “котирування” та “лістинг” не завжди співпадають. Певні цінні папери можуть знаходитися в лістингу, але протягом однієї або декількох торгових сесій торги по них можуть не здійснюватися. Котирування має місце тоді, коли має місце торгівля цінними паперами. Тобто цінні папери можуть знаходитися в лістингу, але певний час не виставлятися на торги і значить не котируватися.