Сторінка
6

Індійська філософія

В ученні санкх'ї говориться, що матеріальне (пракриті) є реальна, нічим не зумовле на, вічна і всепроникаюча причина світу. Будучи станом рівноваги гун, матеріальне (пракриті) мислиться як всеохоплююча можливість породження непроявленого (ав'яктаму). Проте пракриті не єдина первісна реальність санх'яїків. Пракриті активна, але позбавлена свідомості. Щоб виник світ з усією його складною організацією, має бути реальність, суть якої складає свідомість. Такою реальністю у філософії санкх'я є духовна свідомість (пуруша Я або Душа). Лише контакт свідомості духовного і матеріального - дійсна причина виникнення світу. Контакт (саньйога) має концептуальне значення в ученні санкх'я. Контакт не тільки початок процесу еволюції, але й необхідна умова перетворення матеріального (пракриті) в реальність руху і життя світу. Разом з тим контакт розкриває і відмінність матерії і душі.

Зіткнення душі і матерії, вчить санкх'я, порушує рівновагу гун, дає початок розвитку еволюції світу. Розгортання видимої різноманітності зовнішнього світу не є лише комбінацією сліпих механічних сил, а свідомий процес духовного (досвід пуруші). Матерія на всіх етапах еволюції, починаючи з великої єдності (Махат) і закінчуючи утворенням фізичних елементів, за санкх'єю, надає духу досвід -можливість насолоджуватися і страждати. Тим самим матерія служить кінцевій меті - припиненню усіх страждань, звільненню людини. Духовне (свідомість), будучи суб'єктом будь-якого досвіду, залишається трансцендентним відносно нього, тобто духовне (свідомість), вище за будь-яку активність і зміни. Змінюються лише матерія та її продукти: тіло, почуття, свідомість. Свідомість (духовне) - безкінечна всепроникаюча реальність, не зумовлена простором і часом суть духовного буття людини. Причина помилок, за санкх'єю, коріниться у хибному ототожненні реальності з активністю свідомості, в результаті чого Душа усвідомлюється як така, що мислить, відчуває, страждає. Саме помилкове розуміння суті Душі, стверджує санкх'я, основна причина прив'язаності Душі до світу -джерело страждань. Усунення страждань можливе лише на шляху набуття знання істинної природи духовного (свідомості), розуміючи його принципову відмінність від світу речей і духовного досвіду. Якщо усвідомлюється, що Я (Душа) не є духом, що народжується і помирає, то можливе звільнення від усіх нещасть і страждань. Дух, що досяг звільнення, більше не зазнає мінливості долі, як тіло і почуття, а спокійно існує у самому собі як безсторонній свідок драми життя. Так і матерія, виконавши свою місію, припиняє дальше розгортання. У «Санкх'я-кариці» говориться: відбувається подібне до того, як танцюристка після виступу перед глядачем припиняє танцювати і йде, так і матерія припиняє діяти і розгортати світ.

Психологічна спрямованість учення про буття (санкх'я) знайшла дальший розвиток у філософії йоги.

Поняття йога має кілька значень: звільнення, спасіння, духовне єднання, поєднання індивідуальної та вищої душі. Таке розуміння йоги представлене, в основному, в Упанішадах і Бхагавадгітті. Філософська концепція йоги, систематизовано відображена в «Йога-сутрі Патанджалі», визначає йога як шлях, метод звільнення, що може статися за допомогою зосередження (самадхі), що розмежовує духовне (свідомість) і матерію (Пракриті). Система Патанджалі, що виникає, очевидно, у II ст. до н. е., складається з чотирьох частин: Самадхіпади (зосередження), Садханапади (способи здійснення йоги), Вібхутина-пади (досконалі здібності) і Кейвал'япади (абсолютне звільнення).

У сутрах Патанджалі знаходимо два визначення йоги. «Йога - це зосередження» (самадхі) і «йога - це припинення діяльності свідомості», що буквально означає утримання матерії думки (Читта) від полегшення (Бритті). Категорія Читта змістовно охоплює визначення свідомість як інтелект, свідомість, розум і трактується у філософії йоги як матерія свідомості. У визначенні Читти Патанджалі повністю спирається на онтологію санкх'ї: усі прояви активності свідомості зумовлені впливом гун - загальних властивостей речей, що лежать в основі матеріального і духовного життя. Різноманітне становище свідомості залежить від переважання тієї чи іншої гуни. У «Йога-сутрі» виділяють п'ять станів, у яких може перебувати свідомість. Свідомість може бути блукаючою, розпорошеною, неспокійною. Цей стан зумовлений гуною раджас (діяльне). Для нього характерна спонтанна спрямованість на зовнішні об'єкти і відсутність будь-якої стабільності. Переважання гуни тамас (пасивне) приводить свідомість до стану сновидінь — тупого, засліпленого, алогічного. Третій стан, зумовлений змішуванням гун, довільно спрямований, розкиданий, що шукає задоволень і уникає страждань. Один об'єкт сприймання змінюється іншим, свідомість не прагне остаточно зосередити увагу на чомусь одному. Наповнення свідомості гуною саттва (реальне) породжує четвертий стан - стан спрямованості в одну точку, зосередженість на одному об'єкті. І п'ятий стан - це припинення будь-якої діяльності свідомості. Свідомість припиняється на самій собі. Свідомість, говорять йоги, подібна до озера. Якщо кинути у воду камінь, вода реагує у формі хвиль (вритті - образ, вихор). Якщо вода в озері каламутна (тамас) або її поверхня вкрита хвилями (раджас), неможливо побачити дно. Лише коли хвилі зникають, вода прозора і спокійна (саттва), у такому стані можна побачити проблиск дна (пурушу). Так і зі свідомістю: коли спокійна і зосереджена, бачимо те, що складає власне природу. Така логіка припинення усіх модифікацій свідомості у йозі.

Припинення діяльності свідомості пов'язане з усуненням афектів, впливу яких зазнає свідомість. У філософії йоги дається аналіз різних афективних станів: повністю розгорнутого, ослабленого і дрімаючого. Загальна властивість афектів - здатність активізуватися за наявності відповідних об'єктів. Афект, що реалізується у чуттєвому об'єкті, називається повністю розгорнутим. Переривання афектів зумовлюється переключенням свідомості з одного об'єкта на інший, відповідно, культивування афектів призводить до їх пригнічення і утримання в ослабленому стані. І, нарешті, потенційний стан афектів: стан насіння - здатності плодоносити - називається у філософії йоги дрімаючим.