Сторінка
20

Ринок цінних паперів

Відповідно до цих розрахунків, коли лаг (lag) має від'ємне значення, коре­ляція показує, чи привело підвищення цін до наступного зниження. Так, при від'ємному значенні lag і позитивній кореляції ймовірно, що за значеннями ін­дексів вище від середнього рівня сталося їх зниження нижче від середнього рівня, тобто ціни мали протилежні щодо середнього рівня значення. Якщо ко­реляція негативна за тих самих умов, ймовірно, що за високими рівнями ін­дексів виникли ще більш високі, тобто ціни були позитивно автокорельовані.

У всіх трьох регіонах у міру зміни lag від —60 місяців до 0 кореляція зни­жується з помірно позитивних до великих негативних значень. Це означає, що за короткостроковий період (невеликі значення lag) ціни пози­тивно автокорельовані.

Кілька епізодів значних підвищень цін спостерігалися в усіх регіонах, при цьому величини зростання цін були більші на ринках, які розвиваються. Для кожного регіону характерним є значно вище підняття цін порівняно із наступним їх падінням. Це є свідченням того, що фондові індекси мають тенденцію до підвищення протягом тривалого періоду. Так, на розвинутих ринках перед обвалом 1987 року відбулося підвищення цін більш ніж на 200%. Додаток № також показує, що для довших часових інтервалів (великі значення lag) ціни приймають проти­лежні щодо середнього рівня значення.

З додатку № 17 видно, що при позитивних значеннях lag кореляція пока­зує, чи привели падіння до наступного підвищення цін. Усі регіони харак­теризуються тим, що кореляція негативна для невеликих позитивних зна­чень lag і, навпаки, має позитивне значення у міру збільшення позитивних значень lag.

Величина lag, за якої кореляція змінює знак, відрізняється у регіонах: для розвинутих ринків вона становить майже 7 місяців, для азіатських ринків — 15 місяців і для ринків Латинської Америки — 33 місяці. Величина lag, за якої кореляція досягає максимуму після зміни знака, — це проміжок часу, після якого ймовірність відновлення найвища. Ця величина lag варіюється також залежно від регіону: вона має найбільше значення для Латинської Америки, за якою йде Азія, а потім — ринки розвинутих країн. Ці результати також підтверджують той факт, що відновлення на ринках, які розвиваються, триваліше, ніж на розвинутих ринках.

На підставі сказаного можна припустити, що, оскільки передкризове під­вищення цін більше від найглибшого спаду під час кризи і спостерігається певна кореляційна залежність між підвищеннями і падіннями цін, засоби ан-тикризового регулювання можуть спрямовуватися передусім на запобігання надмірному підвищенню курсів акцій із метою пом'якшення можливої нас­тупної фондової кризи. Такі кроки можуть мати як засоби економічного впли­ву, наприклад, продумане поступове підвищення облікових ставок у період надмірного підвищення курсів акцій, після якого може статися обвал, так і за­соби психологічного впливу на учасників фондового ринку.

Розділ 3: Основні проблеми та перспективи ринку цінних паперів в Україні.

Від часу набуття Україною незалежності та початку формування ринкової економічної системи країни неперервно йшов процес створення ринку капіта­лу, або фондового ринку, що характеризувався відокремленням часток (паїв, акцій) суб'єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб) у системі обі­гу пайового (акціонерного) капіталу. Враховуючи той факт, що майже сторіччя економічна система країни функціонувала як така, що не мала ринку приватного капіталу, а весь обіго­вий капітал був сконцентрований в особі єдиного власника — держави, фор­мування та перехід до цивілізованого ринку приватного капіталу, вищою фор­мою якого є організований фондовий ринок, — досить складна проблема, яка потребує ретельного економічного аналізу і створення власної теоретичної бази функціонування цього сегмента економіки.

Так, на сьогодні в Україні найбільш розповсюдженим видом цінних паперів є акції, обсяг емісій яких швидко зростає, як зростає і їх частка в загальному обсягу випущених цінних паперів. Спостерігаються зміни у галузевій структурі емісій: зменшились обсяги емісій банківськими структурами і збільшились обсяги емісій промисловими підприємствами. Це пояснюється збільшенням кількості зареєстрованих емісій акцій приватизованих і корпоратизованих підприємств.

Первинний ринок акцій приватизованих підприємств в Україні носить неоднорідний характер як за складом учасників, так і за формами: поряд з акціями великих підприємств присутні цінні папери підприємств, що не користуються попитом. Вторинний ринок цінних паперів приватизованих підприємств має ряд особливостей: більш ровинутим порівняно з біржовим обігом є позабіржовий, головними дійовими особами якого є інвестиційні компанії, приватні або інституційні інвестори, які активно освоюють практику спекулятивних операцій з цінними паперами. Регіональний розподіл торговців цінними паперами наведено у додатку №19.

3.1. Етапи формування фондового ринку в Україні.

Спробуємо розглянути умови виникнення фондового ринку в Україні. На мій погляд, його формування відбува­лося в кілька етапів.

Перший етап — це період виходу України зі складу Ра­дянського Союзу, що збігся у часі з процесом створення приватних акціонер­них та фінансових компаній, які займалися залученням коштів населення під випуск власних цінних паперів. І хоч діяльність цих установ на ринку цінних паперів була стихійною й неорганізованою, а самі цінні папери мали характер штучно підтримуваної вартості, цей етап можна назвати першими кроками фондового ринку в Україні.

Саме через те, що на перших порах розвиток цього сегмента економіки йшов хаотично і безконтрольно, він призвів до значних потрясінь і надовго сформував у масовій свідомості недовіру до фондових інструментів як до об'єктів інвестування. Це, у свою чергу, загальмувало процес розвитку інсти­туту приватного інвестування в Україні навіть до сьогодні. Адже у більшості розвинутих країн роль і частка приватних інвесторів (фізичних осіб) має вели­чезне значення у функціонуванні фондового ринку країни.

Другий етап розвитку ринку цінних паперів виник у зв'язку з випуском в обіг та створенням вторинного ринку купівлі-продажу компенсаційних серти­фікатів і чорного ринку приватизаційних майнових сертифікатів — ваучерів. Ціна первинного ринку — 500 грн. за ваучер та 10 і 20 грн. за компенсаційний сертифікат — виявилася надто умовною. А от вторинні ринки продемонстру­вали до цього виду державних цінних паперів можливість дієвості ринкового механізму ціноутворення. Такі інструменти, як ПМС, КС, пільгова передпла­та, знов повернули приватного інвестора до ринку, причому психологічно для пересічного громадянина не було значних ризиків при втраті вартості ПМС чи КС, що давало змогу привернути увагу значної кількості фізичних осіб до процесу приватизації. У цей період створюються псевдобіржі — цент­ри сертифікатних аукціонів, велика кількість фінансових посередників (довір­чих та інвестиційних компаній), формується інформативна база та інші інф­раструктурні підрозділи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 


Інші реферати на тему «Цінні папери»: