Сторінка
4

Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту

На жаль, темпи інфляції, що склалися в Україні в останні роки, практично звели нанівець довгострокове кредитування підприємств банками на капітальні вкладен­ня, бо за тим рівнем банківського відсотка, який вимага­ють банки, окупність витрат на капіталовкладення досягти найчастіше неможливо.

Підприємства в Україні мають право одержувати кредити в іноземних банках (у іноземній валюті). Таке право підприємства отримують шляхом одержання від Національного банку України спеціальних реєстраційних свідоцтв на одержання кредиту від іноземного банку. Українське підприємство-позичальник повинно одержати таке реєстраційне свідоцтво після підписання кредитного договору з іноземним банком, але до фактичного одержан­ня кредитних коштів.

В умовах кризи неплатежів багато підприємств опиня­ються на грані банкрутства не зі своєї вини, а з вини своїх неплатоспроможних покупців. Ця обставина викликала до життя в Україні законодавчо затверджений порядок надання державної кредитної підтримки підприємствам, які здатні ефективно використовувати кредитні ресурси. Ця кредитна підтримка має цільовий характер, здійснюється через комерційні банки, на конкурсній основі за рахунок, переважно, спеціальних кредитних ресурсів Національ­ного банку України, причому на пільгових умовах по сплаті процентів.

Кредити у вигляді державної підтримки мають право одержувати:

— підприємства всіх форм власності для нарощування обсягів випуску та реалізації продукції;

— державні підприємства — для проведення заходів, пов'язаних із здійсненням програми санації та структурної перебудови;

— торговельні підприємства споживчої кооперації для закупівлі товарів у вітчизняних виробників з наступною їх реалізацією споживачам.

Для одержання права на такі кредити підприємства подають необхідні документи Міжвідомчій комісії з питань санації державних підприємств. Комерційні банки одержують в централізованому порядку узгоджений з урядом перелік підприємств, яким доцільно надавати державну кредитну підтримку. Остаточне рішення про можливісв надання тому чи іншому підприємству державної кредитної підтримки приймає комерційний банк (на основі одер­жаних від підприємства матеріалів про об'єкт кредитуван­ня і аналізу кредитоспроможності позичальника), оскільки він бере на себе повну відповідальність за цільове вико­ристання і своєчасне повернення кредиту. Лише при по­зитивній оцінці комерційного банку заявка підприємства приймається для участі у цільовому кредитному аукціоні, що проводить Національний банк України. Якщо заявка підприємства на аукціоні одержує підтримку, комерційний банк отримує відповідну суму кредитних ресурсів і укладає з підприємством кредитну угоду. Термін видачі таких кредитів — до 12 місяців, обов'язкова умова — застава майном підприємства-позичальника або векселями, отриманими ним від споживачів.

3. ПРОЦЕНТИ ЗА КРЕДИТ

Проценти, які сплачують підприємства за користуван­ня короткотерміновими банківськими кредитами під обо­ротні виробничі засоби і засоби обігу (крім процентів за прострочені кредити), відносяться на собівартість про­дукції. Також на собівартість продукції відносяться витрати на сплату відсотків з кредитів для придбання основних виробничих засобів i нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування. Відсотки за прострочені кредити, а також відсотки за кредити в основні засоби на капітальне будів­ництво, реконструкцію підприємства сплачують за раху­нок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати податків і обов'язкових платежів.

До складу валових витрат у системі податкового обліку включаються будь-які відсотки за кредит, сплаченi підпри­ємствами банкам, при умові, якщо кредит був викори­станий у зв'язку з веденням господарської діяльності пози­чальника.

Відсоткові ставки за кредитами встановлюються ко­мерційними банками на договірних засадах із підприємствами-позичальниками. Їх рівень залежить від загальної економічної кон'юнктури і факторів, які формують попит та пропозицію на ринку позичкових коштів, а також регулюючих дій держави на цьому ринку. В Україні на рiвень відсотків за кредити комерційних банків значно впливають відсоткові ставки за кредитні ресурси, що вста­новлює Національний банк при їх наданні комерційним банкам (ставки рефінансування НБУ).

Комерційні банки застосовують різні відсоткові ставки в залежності від виду і об'єкта кредиту, терміну кредиту­вання, фінансового стану позичальника, міри кредитного ризику, наявності або відсутності гарантій щодо своєчас­ного повернення боргу. Світовий досвід свідчить, що за умов стабільної економіки процентні ставки встановлю­ються по різних кредитах на рівні 3—7 відсотків річних і мають тенденцію до підвищення у періоди інфляції. У 1993—1994 рр. в Україні рівень відсоткових ставок комерційних банків був у межах 200—400 відсотків річних, у 1995 р.—100—200 відсотків, у 1996—1997 рр. він посту­пово зменшувався, що яскраво віддзеркалює зміну інфля­ційної ситуації в країні.

При вирішенні питання про залучення банківського кредиту на умовах запропонованої банком відсоткової ставки підприємство має перш за все оцінити ймовірний рівень інфляції у період користування позичкою. Якщо запропонований відсоток за кредит не перевищує відсотка інфляції або перевищує його у межах, які відповідають нормальному рівню банківського відсотка, то таку позичку слiд вважати вигідною для підприємства. В економічній літературі рекомендується така формула визначення прийнятного відсотка за кредит в умовах інфляції:

p = r + q + rq : 100,

де r — нормальна відсоткова ставка за кредит;

q — відсоток інфляції.

Якщо, наприклад, річний рівень інфляції становить 20 відсотків, то підприємство може з вигодою для себе кори­стуватися кредитом, який в нормальних умовах коштує 5 відсотків за рік, за 26 відсотків річних (5+20+5х20:100).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Інші реферати на тему «Фінанси»: