Сторінка
26
Невиконання дохідної частини усіх бюджетів викликано рядом об'єктивних та суб'єктивних причин:
— недосконалістю фінансового та податкового законодавства з питань організації справляння платежів і забезпечення наповнюваності бюджетів усіх рівнів. Сьогодні дедалі чіткіше постає проблема, яку необхідно розв'язувати насамперед, — легалізація доходів "тіньового" сектора економіки, обсяги якого коливаються в межах 50% ВВП, і на цій основі — збільшення надходжень до бюджету. З цієї причини бюджети усіх рівнів щорічно недоотримують понад 10 млрд. грн.;
— приховуванням та заниженням кількості об'єктів оподаткування, порушенням строків сплати податків і відповідно низьким рівнем контрольно-економічної роботи державних органів щодо запобігання таким порушенням;
— недостатнім контролем із боку держави щодо руху готівки та наявністю неконтрольованих потоків готівки поза банківськими установами, що призводить до ухилення від оподаткування понад третини платників податків;
— продовженням спаду ВВП і зниженням обсягів виробництва продукції (робіт, послуг). Втрати доходів бюджету з цієї причини становлять близько 1 млрд. грн.;
— погіршенням розрахунково-платіжної дисципліни та зростанням заборгованості підприємств перед бюджетом. Недонадходження до бюджету з цього приводу становлять 5 млрд. грн.;
— зростанням обсягів бартерних (товарообмінних) операцій, що призводить до щорічних втрат доходів бюджету в розмірі 1,5—2 млрд. грн.
За нашими підрахунками, із названих та деяких інших причин бюджети всіх рівнів в цілому щорічно втрачають 15—20 млрд. грн.
Зупинимося на аналізі окремих причин і факторів впливу на формування і виконання доходів бюджету.
Через зростання заборгованості підприємств зі сплатою податків торік бюджет недоодержав 3,0 млрд. грн., або 12% загальних надходжень (таблиця 9).
Таблиця 9. Динаміка заборгованості за платежами на 1.01.97р.
(млн. грн.)
|
Найменування платежів |
Заборгованість станом на: |
Відхилення до 1.0197 | |||
|
1.01.96 |
1.12.96 |
1.01.97 |
(+,-) |
% | |
|
Податок на додану вартість |
221,5 |
535,1 |
575,0 |
353,5 |
159,6 |
|
Акцизний збір |
21,9 |
30,8 |
34,7 |
12,8 |
158,4 |
|
Податок на прибуток |
164,1 |
410,4 |
318,0 |
153,9 |
193,8 |
|
Прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності |
0,8 |
2,7 |
2,7 |
1,9 |
337,5 |
|
Плата за землю |
81,5 |
167,4 |
166,2 |
84,7 |
203,9 |
|
Інші податки і платежі |
55,2 |
161,5 |
268,0 |
212,8 |
485,5 |
|
Разом платежів до бюджету |
545,0 |
1307,9 |
1364,6 |
819,6 |
250,4 |
|
Надходження до Пенсійного фонду |
590,0 |
1507,1 |
1581,7 |
991,7 |
268,1 |
|
ВСЬОГО |
1135,0 |
2815,0 |
2946,3 |
1811,3 |
259,6 |
Середньомісячний темп зростання недоїмки з платежів до бюджету становить у 1996 р. 25% і значно випереджає темпи зростання заборгованості між підприємствами України. На рівень виконання доходів бюджету вплинуло надання відстрочки та розстрочки в сплаті платежів до бюджету підприємствами і організаціями в сумі понад 2 млрд. грн., або 7% до загальних надходжень.
Таким чином, заборгованість бюджету та Пенсійному фонду підприємствами всіх форм власності на початок 1997 р. становила 5 млрд. грн., тобто понад 15% до минулорічних надходжень.
Однак слід зазначити, що підприємства та організації не скористалися повною мірою наданою державою можливістю поліпшити їхнє фінансове становище шляхом реструктуризації заборгованості з належних бюджету платежів та розблокування рахунків в установах банків.
Подальший спад виробництва у більшості галузей народного господарства, погіршення фінансового стану підприємств і організацій зумовили загострення кризи платежів як між підприємствами, так і з бюджетом.
Внаслідок відсутності належного контролю з боку окремих міністерств і відомств за станом розрахунків із бюджетом підприємства системи Мінпрому заборгували 368,5 млн. грн., або 27,3% загальної суми, Держнафтогазпрому — відповідно 108 млн. грн., або 8%, Мінмашпрому — 102,8 млн. грн., або 7,8%, і Мінсільгосппроду — 93,2 млн. грн., або 6,9%.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Економічна сутність страхування та формування фінансів страхового ринку
Оформлення результатів податкових перевірок
Фондова біржа як суб'єкт фінансового посередництва
Перехід від традиційного поширення інформації до поширення її за допомогою нових технологій
Фінансовий механізм регулювання ринкових відносин
