Сторінка
7

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів . При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .

Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами ) сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових пільг.

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996 р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку , він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті , яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року . Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “ зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій “ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “ зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року , буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону ? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті 2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається , що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на теріторії України . Але в статті 4 цьго Закону “ Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “ У статті 6 цього ж Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “ мова йде про оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію прибутку . Не визначені ці питанні і в статті 7 “ Особливості оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі , стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не містить .

Не на користь національній економіці стало скасування пільг в оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону , або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .