Сторінка
3

Місце державного казначейства України у фінансовій системі держави: становлення, проблеми та перспективи

За минулі роки проведена значна робота щодо формуван­ня єдиної централізованої системи органів державного казна­чейства, розроблення методологічних принципів казначейсь­кого виконання Державного бюджету України, взаємодії з іншими органами законодавчої і виконавчої влади, що беруть участь в організації та здійсненні бюджетного процесу.

На органи Державного казначейства покладені такі функції:

1. Розробка довготермінових та оперативних прогнозів що­до надходження коштів до державного бюджету.

2. Здійснення контролю за дотриманням чинного законо­давства України з питань виконання державного бюджету, надходження коштів до державних цільових фондів.

3. Здійснення контролю над касовим виконанням держав­ного бюджету за доходами.

4. Організація роботи з ведення обліку доходів державного бюджету на основі складання реєстрів.

5. Організація проведення аналітичної роботи з основних напрямків роботи.

6. Регулювання фінансових взаємовідносин між держав­ними і місцевими бюджетами та платниками податків.

7. Підготовка пропозицій із збільшення доходної частини державного бюджету.

8. Підготовка інформацій та звітів.

9. Розробка методичних рекомендацій та організація мето­дологічного забезпечення відповідних структурних підроз­ділів.

10. Надання практичної допомоги відповідним структур­ним підрозділам.

Головне управління Державного казначейства в областях відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, ви­ходячи з принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, про­вадить операції з наявними бюджетними коштами, у тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів та видатків державного бюджету; за дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні уряду; організо­вує та здійснює прогнозування та касове планування коштів держбюджету, визначає на основі чинного законодавства об­сяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на відповідний період видатків; доводить до головних розпо­рядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організо­вує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; організовує та здійснює збирання, зве­дення та аналіз фінансової звітності про стан виконання дер­жавного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів; здійснює разом з Національним банком та Міністер­ством фінансів управління державним внутрішнім і зовніш­нім боргом і провадить їх обслуговування відповідно до чин­ного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі по­треби, пропозиції щодо скорочення видатків державного бюд­жету та інше.

У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та Головне Управління Державного казначейст­ва безпосередньо здійснюють операції щодо виконання дер­жавного бюджету, останні виконують ті ж функції, що й від­ділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.

Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків рахунки за доходами та видатками держав­ного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених законодав­чим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних папе­рів, їхнє погашення та виплату доходу за ними тощо.

Запровадження казначейської системи виконання держ­бюджету супроводжується докорінним перерозподілом функ­цій між фінансовою та банківською системами, органами дер­жавної влади, установами та організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів держ­бюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Дер­жавного казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів.

Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації усі державні доходи і з якого розподілятимуться наступні ви­датки державного бюджету, тобто державні кошти сконцент­ровані в руках одного господаря.

Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу, здійснює контроль за до­триманням встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.

Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних кош­тів в установах банків закриті. Для обліку цих операцій за видатками розпорядників коштів призначені реєстраційні ра­хунки в органах Державного казначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим майже ви­рішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходить до органів Державного каз­начейства щоденно.