Сторінка
6

Доходи і видатки бюджету

Державне управління фінансується за річними кошторисами видатків з їх поквартальним розбиттям та бюджетним розписом і чітким дотриманням бюджетної класифікації (глави, параграфи, статті). У разі потреби видатки за окремими статтями збільшуються за рахунок зменшення в наступному кварталі. У межах одного кварталу розпорядження чи рішення не приймається. Для збільшення

видатків за рахунок наступного кварталу необхідний нормативний документ щодо вищих органів управління чи розпорядження щодо місцевих органів з обов'язковим повідомленням Міністерства фінансів України. Якщо ж досягнуто економії за видатками, то наприкінці кварталу вона переходить у фінансування наступного кварталу. Фінансування національної оборони — це забезпечення фінансовими ресурсами Збройних сил України згідно з річним кошторисом видатків Міністерства оборони України. Кошториси видатків на утримання Збройних сил України у зв'язку з їх специфікою відрізняються від кошторисів видатків інших бюджетних установ і включають видатки на такі цілі:

• придбання зброї, військової техніки, паливно-мастильних матеріалів, продуктів, різного інвентарю й матеріальних цінностей та оплату послуг;

• фінансування капітального будівництва, ремонт зброї, господарсько-побутові та інші витрати.

Видатки на оборону затверджуються у Державному бюджеті України. Більшість із затверджених видатків визначають у щорічних кошторисах, в основу їх розрахунків покладено грошові норми витрат.

Особливості витрат на оборону потребують специфічного контролю. Контроль за використанням коштів та матеріальних цінностей здійснюють фінансові органи військових частин і фінансове управління Міністерства оборони України.

З метою посилення контролю і забезпечення цільового та ефективного використання бюджетними установами й організаціями коштів, що надходять на їх утримання, Кабінет Міністрів України в 1998 р. затвердив Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи (організації).

Зазначений кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільові надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Він формується на основі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку організація вищого рівня надсилає всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого установа й починає фінансуватись.

Єдиний кошторис складають усі установи на календарний рік, його затверджують керівники організацій вищого рівня не пізніше

ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого фінансується установа. Одночасно з кошторисом на затвердження організацією вищого рівня подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працюють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги.

Фінансування установ без затвердження кошторису і штатного розпису установою вищого рівня забороняється.

Єдиний кошторис крім асигнувань з бюджету включає й позабюджетні кошти.

На сучасному етапі найважливішим завданням бюджетної політики щодо державних видатків залишається їх упорядкування і скорочення шляхом структурної перебудови виробництва, житлової й комунальної реформ, розвитку приватних освітніх і лікувально-оздоровчих установ, страхової медицини, недержавних пенсійних фондів з урахуванням необхідності забезпечення державних гарантій щодо фінансування мінімальних соціальних стандартів, підтримки непрацездатних верств населення.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Конституція України. —К.: Преса України, 1997.

2. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" // ВВР України. — 1993.—№50.

3. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 // ВВР України. — 1993.—№23.

4. Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 21.12.2000 // Уряд, кур'єр.—2001.—№8.

5. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.97 //Уряд, кур'єр. — 1997. —№ 163.

6. Закон України "Про власність" від 07.02.91 //ВВРУкраїни. —1991. —№20.

7. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державну податкову службу в Україні"» від 05.02.98 // ВВРУкраїни. —1998. —№ 29.

8. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» від 22.05.97//Уряд, кур'єр. —1997. —№ 105-106.

9. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 // ВВР України. — 1991. — № 49.

10. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 // ВВРУкраїни. — 1996. —№ 51.

11. Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.02 // Уряд, кур'єр. — 2003. — № 4.

12. Закон України "Про державний внутрішній борг"// Голос України. — 1992. — Жовт. — С 3.

13. Закон України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 // ВВР України. — 1993. —№ 13.

14. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 21.09.99 // Уряд, кур'єр. —1999. — №215.

15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 23.03.2000 // Уряд, кур'єр. — 2000. — № 72.

16. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01 //Уряд, кур'єр. —2001. —№ 38.

17. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 03.12.97 // ВВРУкраїни. — 1998. —№ 11-12.

18. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів" від 10.12.97 //ВВР України. —1998. — №15.

19. Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91 // ВВР України. — 1991.—№14.

20. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 // ВВР України. — 1991.— №24.