Сторінка
2

Інвестиції. Суб'єкти і об’єкти інвестиційної діяльності

• інвестори — вибирають тип цінних паперів, який відповідає стратегії зберігання коштів чи одержання прибутку з урахуванням ризикованості відповідних операцій на фондовому ринку, після чого вибирається конкретний об'єкт вкладення капіталу, тобто цінні папери певної фірми.

Цінні папери — це грошові документи, що мають такі властивості:

• засвідчують права володіння чи відносини позики;

• встановлюють взаємовідносини між особою, яка випустила цінний папір, і його власником;

• передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи процентів;

• передбачають можливість передання грошових та інших прав третім особам.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" на ринку цінних паперів в обігу перебувають такі види цінних паперів:

• акції;

• облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

• облігації підприємств;

• казначейські зобов'язання;

• ощадні сертифікати;

• векселі.

Акція — це цінний папір без встановленого строку обертання:

• засвідчує частку участі у статутному фонді акціонерного товариства;

• надає право на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів;

• підтверджує членство в акціонерному товаристві та право участі в управлінні ним.

Акції поділяються на прості та привілейовані.

Прості акції надають право на управління акціонерним товариством і право на отримання дивідендів за рахунок прибутку після сплати податків, платежів до бюджету та процентів.

Привілейовані акції — виплати гарантованих дивідендів та пріоритетна участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства, які не надають права на управління.

Облігація — цінний папір, який засвідчує внесення його власником коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк зі сплатою фіксованих відсотків.

Казначейські зобов'язання — це державний цінний папір, який засвідчує, що його власник вніс до бюджету країни певну суму коштів і має право на отримання фінансового доходу. Випускаються метою усунення дефіциту бюджету.

Розрізняють казначейські зобов'язання довгострокові (5-10років), середньострокові (від одного року) та короткострокові (до одного року).

Ощадний сертифікат — це цінний папір, який є письмовим свідоцтвом банку про депонування коштів, що засвідчує право власника сертифікату на одержання суми депозиту і процент за ним після закінчення встановленого строку.

Вексель — це письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у векселі суми грошей у вказаний строк.

Розрізняють векселі прості та переказні: простий виписує і підписує боржник, переказний — кредитор.

Ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний. Первинний ринок — це ринок перших і повторних емісій, де здійснюється розміщення цінних паперів серед інвесторів. Основне завдання первинного ринку — мінімізація ризику інвесторів. Більшість цінних паперів згодом переходить від одного власника до іншого шляхом купівлі-продажу, таким чином, цінні папери переходять у сферу вторинного ринку. Основним завданням вторинного ринку цінних паперів є забезпечення ліквідності цінних паперів. Операції з цінними паперами на вторинному ринку можуть здійснюватися на біржах —біржовий ринок. Під біржовим розуміють ринок з високим рівнем організації торгівлі, що сприяє підвищенню мобільності капіталу і формуванню реальних ринкових цін на цінні папери. Позабіржовий ринок створюють операції з цінними паперами, які здійснюються поза біржею. На цьому ринку здійснюються первинне розміщення нових випусків цінних паперів і перепродаж; цінних паперів емітентів, що з деяких об'єктивних чи суб'єктивних причин не бажають користуватися послугами організованого (біржового) ринку.

Ринок цінних паперів України — це багатофакторна соціально-економічна система, на основі якої здійснюються мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, необхідних для розвитку національної економіки.

Важливим завданням статистики є визначення впливу ринку цінних паперів на національну економіку з огляду на такі його функції:

• регулювання процесу нагромадження фінансових ресурсів підприємствами шляхом одержання кредитів або залучення інвестицій;

• зменшення дефіциту бюджету із залученням фінансових ресурсів за допомогою випуску державних і муніципальних облігацій;

• вирішення проблеми неплатежів і заборгованості в умовах жорсткої грошової політики шляхом введення в оборот облігацій;

• регулювання процесу обігу приватизаційних цінних паперів;

• забезпечення проникнення українських цінних паперів насвітові фондові ринки шляхом випуску депозитарних розписок міжнародних облігацій;

• забезпечення обігу похідних цінних паперів (ф'ючерси, опціони).

Для аналізу і оцінки організаційно оформленого ринку цінних паперів у поточному і перспективному періодах широко використовують комплекс характеристик, за допомогою яких кількісно і якісно оцінюють процеси, що відбуваються на ринку. Такі характеристики дістали назву "індикатори фондового ринку". Розраховують їх у розрізі конкретних видів цінних паперів, а також якісної оцінки діяльності професійних учасників ринку. Сукупність індикаторів дає можливість поглиблено аналізувати розвиток фондового ринку, виявляючи проблеми функціонування цього ринку.

В економічній літературі під індикатором розуміють показник, який використовують для прогнозування кон'юнктури ринку. Індикатори фондового ринку застосовують для статистичної оцінки поточного стану фондового ринку; вони є вихідним пунктом для інвесторів при прийнятті рішень про напрямки діяльності на фондовому ринку.

Інструментом інвестування для стратегічного інвестора, який має на меті дістати контроль над акціонерним товариством, є акції цього акціонерного товариства. Стратегічні інвестори насамперед зацікавлені в одержанні інформації про стан ринку акцій.

Інструментом інвестування для портфельних інвесторів, які розраховують одержати прибуток від цінних паперів, що належать їм, можуть бути акції, облігації, похідні інструменти тощо. Для портфельного інвестора становлять інтерес фондові індикатори, які відображають стан ринку акцій, облігацій, похідних фінансових інструментів тощо.