Сторінка
6

Аналіз фінансового стану біржі

У світовій практиці залежно від виду біржового товару розрізняють товарні (товарно-сировинні), фондові, валютні біржі. В Україні товарну біржу розглядають як організацію з правами юридичної особи, яка формує гуртовий ринок внаслідок організації і регулювання біржової торгівлі, що здійснюється у формі біржових торгів, які проводяться у визначеному місці і у визначений час за встановленими нею правилами.

Створення акціонерних товариств, ріст випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів довготермінового інвесту­вання і фінансування державних програм приводять до появи й інтенсив­ного розширення ринку цінних паперів. У ході розвитку і формування ринку цінних паперів виникає необхідність у створенні спеціальних органів, головними функціями яких будуть організація торгів, контроль регулювання обороту цінних паперів і руху майна тощо. Такими органа ми є фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі мають громіздку, затратну і неефективну ієрархічн1 вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів Тому фінансова біржа представляє собою постійно діючий ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів їх використання при довготерміновому інвестуванні виробництва, державних програм.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюючі спеціальні валютні біржі, які в силу своєї специфіки і значення на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються державою (в особі НБУ) на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід показує, що торгівля валютою об'єднується з торгівлею цінними паперами і проводиться на фондових біржах.

За принципом організації (ролі держави у створенні біржі) за кордоном розрізняють три види бірж:

• публічно-правові (державні біржі);

• приватно-правові (приватні біржі);

• змішані (акціонерно-пайові).

Біржі, які мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного регіону, занесений у торговий реєстрі який має визначений розмір обороту. Такі біржі поширені у Європі (Франція, Бельгія, Голландія).

Біржі, які мають приватно-правовий характер, характерні для Англії і США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, як входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена Біржі такого виду, як правило, є пайовими товариствами, їх статутний капітал ділиться на визначену кількість паїв (сертифікатів). Кожен член біржі повинен володіти хоча б одним паєм (сертифікатом), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

Змішані біржі також характерні для континентальної Європи Найбільш поширені вони серед фондових бірж. Для таких бірж властивим є те, що в руках держави знаходиться частина акцій біржі, що дає їй право направляти в органи управління представників виконавчої влади таким чином контролювати діяльність біржі.

За легітимністю участі відвідувачів у торгах, біржі можуть буті закритими, відкритими і змішаними.

У торгах на закритих біржах беруть участь її члени, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і про­давців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки біржова торгівля пов'язана з високим ризиком і вимагає високої професійності. У торгах на відкритих біржах, крім по­стійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвіду­вачі. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

> чисто ( "ідеально ") відкрита біржа, на якій контрагенти не зо­бов'язані користуватися послугами посередників, їх може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ у біржове коло продавців і покупців, тобто вона характеризуєть­ся прямими зв'язками виробників і споживачів (продавців і по­купців);

> відкрита біржа змішаного типу, на якій безпосередньо з про­давцями і покупцями угоди можуть укладати дві групи посеред­ників:

а) брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта;

б) дилери, які здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок.

Рівень відкритості біржі безпосередньо пов'язаний з її торговельною стратегією. Дуже часто відкритість біржі використовується в рекламних цілях або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна по­яснити нерозвиненістю біржового механізму, який дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учасникам біржового ринку.

За рівнем спеціалізації, біржі поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. Такий поділ бірж переважно використовується для класифікації товарних бірж.

На універсальних біржах ведуться торги за широким колом різно­манітних товарів.

Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

Як показує світова практика, перевагами спеціалізованих бірж є: зниження витрат торгівлі, о послаблення впливу монопольних ви­робників, виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і по­купці (виробники і споживачі), кваліфікована обробка біржового стандарту, а в подальшому ф'ючерсного контракту на продукт спеціалізованої біржі.

За характером товару та видом угод, які укладає біржа, світова практика розрізняє наступні види бірж:

* реального товару;* ф'ючерсні;* опціонні; змішані.

Біржа реального товару є характерною для початкового етапу біржової торгівлі, їй притаманні регулярність відновлення торгу, прив'я­заність торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість встановленим правилам. На біржах реального товару укладання угод здійснюється за відсутності товару як такого на основі його описової характеристики.

На даний час за кордоном біржі реального товару збереглись лише в деяких країнах і мають незначний оборот. Вони є, як правило, однією з форм гуртової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою концентрацією виробництва, збуту і споживання або створюються в країнах, що розвиваються, з метою захистити націо­нальні інтереси при експорті найважливіших для цих держав товарів. Вважають, що в економічно розвинутих країнах бірж реального товару майже не залишилось. Сьогодні ці біржі займаються в основному роз­робкою типових контрактів, а також збором інформації про ринки ре­альних товарів.