Сторінка
6

Гроші і їх роль у розвитку суспільного виробництва

г) організація й регламентація безготівкового обороту;

д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів (казначейство), центральний емісійний банк).

Сучасна грошова система є результатом багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Як вона сформувалася? Історії відомо три типи загальних еквівалентів: товарний, металево-чеканний та емісійний (вексельно-депозитний). Тобто, спочатку грішми були товари (товаро-гроші) - худоба, зерно, хутро, при­краси тощо. Згодом в якості грошей стали виступати благородні метали (золото, срібло). Основним видом грошей цього періоду були монети48. І, нарешті, виникають кредитні гроші в формі паперових грошей (казначейські білети, банкноти) - банківських рахунків, чеків, кредитних карток, електронних грошей.

Відповідно до цього формувалися й грошові системи. Якщо на першому етапі, коли в якості грошей виступали товари, про грошову систему мови не могло бути, то двом останнім типам загальних еквівалентів (металево-чеканному й емісійному) відпові­дають і два види грошових систем: металева й кредитно-грошова. Див. схему 2.

Схема 2

Становлення сучасної грошової системи

Типи загальних Форма грошей Грошова система

еквівалентів

Змінюючи форму вартості (товар на гроші, гроші на товар), гроші знаходяться в постійному русі між трьома суб'єктами: фізичними особами, господарюючими суб'єктами та органами державної влади. Рух грошей при виконанні ними своїх функцій у наявній і безготівковій формах являє собою грошовий обіг.

Суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва є об'єктивною основою грошового обігу. Утворення загальнонаціональних і світових ринків при капіталізмі дало новий поштовх подальшому розширенню грошового обігу. Гроші обслуговують обмін сукупного суспільного продукту, у тому числі кругообіг капіталу, обіг товарів і надання послуг, рух позичкового і фіктивного капіталу і доходів різних соціальних груп [8].

Початку руху грошей передує їх концентрація в суб'єктів господарювання. Вони зосереджуються в гаманцях населення, у касах юридичних осіб, на рахунках у кредитних установах, у скарбниці держави. Щоб зародився рух грошей, необхідне виникнення потреби в грошах в однієї з двох сторін. Попит на гроші виникає при здійсненні угод, гроші потрібні для обігу, платежів за товари і послуги. Їх обсяг визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом. Чим більша загальна грошова вартість товарів і послуг, тим більше потрібно грошей для укладення угод. Попит на гроші виникає і для нагромадження, що виступає в різних формах: внески у кредитних установах, цінні папери, офіційні державні запаси.

Грошовий обіг здійснюється в двох формах: готівковій і безготівковій.

Готівково-грошовий обіг — рух готівки в сфері обігу і виконання нею двох функцій (засобу платежу і засобу обігу). Готівка використовується:

· для кругообігу товарів і послуг;

· для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, пенсій; по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування; при оплаті цінних паперів і виплат по них доходу й ін.

Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням і юридичними особами, між фізичними особами, між юридичними особами, між населенням і державними органами, між юридичними особами і державними органами.

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, банківських векселів, чеків, кредитних карток).

Безготівковий обіг — рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог. Розвиток кредитної системи і поява заощаджень клієнтів на рахунках у банках і інших кредитних установах призвели до виникнення такого обігу.

Безготівковий обіг здійснюється за допомогою чеків, векселів, кредитних карток і інших кредитних інструментів.

Безготівковий грошовий обіг охоплює розрахунки між:

· підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, що мають рахунки в кредитних установах;

· юридичними особами і кредитними установами по одержанню і поверненню кредиту;

· юридичними особами і населенням по виплаті заробітної плати, доходів по цінних паперах;

Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівкової маси, зниженні витрат обігу [11].

В Україні форма безготівкових розрахунків визначається правилами Національного банку, що діють відповідно до законодавства. Зокрема визначено, що розрахунки підприємств усіх форм власності за своїми зобов'язаннями з іншими підприємствами, а також між юридичними особами і фізичними за товарно-матеріальні цінності здійснюються, як правило, у безготівковому порядку через установи банку.

Між готівково-грошовим і безготівковим обігом існують взаємозв'язок і взаємозалежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, готівка змінює форму на рахунки в кредитній установі і навпаки. Безготівковий оборот виникає при внесенні готівки на рахунок у кредитній установі, отже, безготівковий обіг немислимий при відсутності готівкового. Одночасно готівка з'являються в клієнта при знятті її з рахунка в кредитній установі.

Таким чином, готівковий і безготівковий обіг утворює загальний грошовий обіг країни, у якій діють єдині гроші одного найменування.

Кількість грошей, необхідних для обігу, тобто для реалізації товарів, визначається законом грошового обігу. Різні форми грошей підпорядковуються своїм особливим законам. З урахуванням перших двох функцій грошей він набуває вигляду формули, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів (що у свою чергу визначається кількістю товарів і рівнем цін на кожний з них) і швидкості обігу однойменної грошової одиниці:

де К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу у даному році;

Ц – сума цін товарів, що реалізуються у даному році;

О – середнє число обертів за рік кожної грошової одиниці.

Це загальний закон кількості грошей в обігу. З розвитком функції засобу платежу формула закону набуває більш складного вигляду: