Сторінка
6
г) організація й регламентація безготівкового обороту;
д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів (казначейство), центральний емісійний банк).
Сучасна грошова система є результатом багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Як вона сформувалася? Історії відомо три типи загальних еквівалентів: товарний, металево-чеканний та емісійний (вексельно-депозитний). Тобто, спочатку грішми були товари (товаро-гроші) - худоба, зерно, хутро, прикраси тощо. Згодом в якості грошей стали виступати благородні метали (золото, срібло). Основним видом грошей цього періоду були монети48. І, нарешті, виникають кредитні гроші в формі паперових грошей (казначейські білети, банкноти) - банківських рахунків, чеків, кредитних карток, електронних грошей.
Відповідно до цього формувалися й грошові системи. Якщо на першому етапі, коли в якості грошей виступали товари, про грошову систему мови не могло бути, то двом останнім типам загальних еквівалентів (металево-чеканному й емісійному) відповідають і два види грошових систем: металева й кредитно-грошова. Див. схему 2.
Схема 2
Становлення сучасної грошової системи
Типи загальних Форма грошей Грошова система
еквівалентів
![]() |
Змінюючи форму вартості (товар на гроші, гроші на товар), гроші знаходяться в постійному русі між трьома суб'єктами: фізичними особами, господарюючими суб'єктами та органами державної влади. Рух грошей при виконанні ними своїх функцій у наявній і безготівковій формах являє собою грошовий обіг.
Суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва є об'єктивною основою грошового обігу. Утворення загальнонаціональних і світових ринків при капіталізмі дало новий поштовх подальшому розширенню грошового обігу. Гроші обслуговують обмін сукупного суспільного продукту, у тому числі кругообіг капіталу, обіг товарів і надання послуг, рух позичкового і фіктивного капіталу і доходів різних соціальних груп [8].
Початку руху грошей передує їх концентрація в суб'єктів господарювання. Вони зосереджуються в гаманцях населення, у касах юридичних осіб, на рахунках у кредитних установах, у скарбниці держави. Щоб зародився рух грошей, необхідне виникнення потреби в грошах в однієї з двох сторін. Попит на гроші виникає при здійсненні угод, гроші потрібні для обігу, платежів за товари і послуги. Їх обсяг визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом. Чим більша загальна грошова вартість товарів і послуг, тим більше потрібно грошей для укладення угод. Попит на гроші виникає і для нагромадження, що виступає в різних формах: внески у кредитних установах, цінні папери, офіційні державні запаси.
Грошовий обіг здійснюється в двох формах: готівковій і безготівковій.
Готівково-грошовий обіг — рух готівки в сфері обігу і виконання нею двох функцій (засобу платежу і засобу обігу). Готівка використовується:
· для кругообігу товарів і послуг;
· для розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, пенсій; по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування; при оплаті цінних паперів і виплат по них доходу й ін.
Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням і юридичними особами, між фізичними особами, між юридичними особами, між населенням і державними органами, між юридичними особами і державними органами.
Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, банківських векселів, чеків, кредитних карток).
Безготівковий обіг — рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог. Розвиток кредитної системи і поява заощаджень клієнтів на рахунках у банках і інших кредитних установах призвели до виникнення такого обігу.
Безготівковий обіг здійснюється за допомогою чеків, векселів, кредитних карток і інших кредитних інструментів.
Безготівковий грошовий обіг охоплює розрахунки між:
· підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, що мають рахунки в кредитних установах;
· юридичними особами і кредитними установами по одержанню і поверненню кредиту;
· юридичними особами і населенням по виплаті заробітної плати, доходів по цінних паперах;
Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівкової маси, зниженні витрат обігу [11].
В Україні форма безготівкових розрахунків визначається правилами Національного банку, що діють відповідно до законодавства. Зокрема визначено, що розрахунки підприємств усіх форм власності за своїми зобов'язаннями з іншими підприємствами, а також між юридичними особами і фізичними за товарно-матеріальні цінності здійснюються, як правило, у безготівковому порядку через установи банку.
Між готівково-грошовим і безготівковим обігом існують взаємозв'язок і взаємозалежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, готівка змінює форму на рахунки в кредитній установі і навпаки. Безготівковий оборот виникає при внесенні готівки на рахунок у кредитній установі, отже, безготівковий обіг немислимий при відсутності готівкового. Одночасно готівка з'являються в клієнта при знятті її з рахунка в кредитній установі.
Таким чином, готівковий і безготівковий обіг утворює загальний грошовий обіг країни, у якій діють єдині гроші одного найменування.
Кількість грошей, необхідних для обігу, тобто для реалізації товарів, визначається законом грошового обігу. Різні форми грошей підпорядковуються своїм особливим законам. З урахуванням перших двох функцій грошей він набуває вигляду формули, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів (що у свою чергу визначається кількістю товарів і рівнем цін на кожний з них) і швидкості обігу однойменної грошової одиниці:
де К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу у даному році;
Ц – сума цін товарів, що реалізуються у даному році;
О – середнє число обертів за рік кожної грошової одиниці.
Це загальний закон кількості грошей в обігу. З розвитком функції засобу платежу формула закону набуває більш складного вигляду:
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Поясніть економічну сутність і функції фінансів підприємств
Теоретичні аспекти щодо принципів та джерел формування фонду споживання підприємствами АПК
Загальнодержавні фонди цільового призначення
Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень
Фінансова звітність підприємства

