Сторінка
4
Середньозважена вартість капіталу розраховується за формулою :
(1.5)
де WACC – середньозважена вартість капіталу, % річних;
ks – вартість залучення акціонерного капіталу (прості акції), % річних;
kp – вартість залучення акціонерного капіталу (привілейовані акції), % річних;
kpr – вартість залучення акціонерного капіталу (інші акції), % річних;
kdj – вартість залучення окремих складових позикового капіталу, % річних;
ws – частка простих акцій у структурі капіталу підприємства;
wp – частка привілейованих акцій у структурі капіталу підприємства;
wpr – частка інших акцій у структурі капіталу підприємства;
wdj – частка окремих складових позикового капіталу у структурі капіталу підприємства.
Для визначення ціни капіталу за кожною складовою формули (1.5) застосовуються різні моделі (див. табл. 2).
Таблиця 2 - Розрахунок середньозваженої вартості капіталу (WACC) за складовими елементами
|
№ п/п | Складовий елемент WACC | Розрахункова формула | Примітка |
|
1 |
ks |
ks = rf + βe * (rm – rf ) + S1 +S2 + C |
модель САРМ |
|
ks =(Div1i / P0i ) * g i Div1i – дивіденди на акцію, що плануються отримати у період t1 P0i – поточна вартість акції; g i – очікуване довготривале зростання дивідендів на акцію |
модель Гордона (dividend-growth model) | ||
|
ks = rf + ic * ( 1 – tc)* (ЗК/ВК) ic – ставка процента по кредитах (середньозважена за усіма діючими кредитними угодами); tc – ставка податку на прибуток; ЗК/ВК – співвідношення залученого і власного капіталу |
модель Модільяні-Міллера | ||
|
ks =EPS1/P EPS1 = EPS0/(1+gEPS) |
модель P/E ratio | ||
|
2 |
kp |
kp = поточна доходність |
з урахуванням витрат на емісію |
|
3 |
kpr |
kpr= меньше ke | |
|
4 |
kdj |
облігації kd = поточна доходність |
з урахуванням витрат на емісію |
|
(1 – tc) tc – ставка податку на прибуток підприємства; | |||
|
кредиторська заборгованість: по зарплаті kd=0 (залежить від умов трудових контрактів) | |||
|
постачальникам kd = вартість доступних альтернативних джерел | |||
|
по податках kd = вартість доступних альтернативних джерел |
О.В. Валдайцев наводить альтернативний, німецький варіант розрахунку показника WACC (у німецькому написанні – DUC – Durchschnitliches Kapitalkost). Його відмінність полягає у тому, що “…показник WACC розраховується без урахування ефекту економії на податку на прибуток в результаті виведення відсотків за кредит із оподатковуваного прибутку” [8]. Отже, показник DUC розраховується за формулою (1.6).
DUC = wo * ko + wd * kd, (1.6)
де wo, ko – відповідно частка позикового капіталу та його вартість.
При цьому німецька школа наголошує, що грошові потоки повинні збільшуватися на плановану суму економії (Е), що не врахована формулою (1.6). У такому разі для визначення ставки дисконту використовують формулу (1.7):
Е = (kd – tc) * ПК, (1.7)
де ПК – величина позикового капіталу, гр. од.
Також німецькі дослідники зазначають, що частки власного та позикового капіталу, які входять до складу ставки дисконту, повинні визначатися виходячи з ринкової, а не балансової вартості власного і позикового капіталу. У такому разі виникає так звана «проблема циркулятивності»: визначення величини вартості власного капіталу є одночасно метою оцінки і параметром, необхідним для розрахунку WACC.
Вирішення проблеми полягає у визначенні щорічної динаміки розмірів структурних елементів капіталу компанії з року її заснування і до теперішнього часу. У випадку якщо капітали компанії регулярно переоцінювались, достатньо використати дані останньої такої переоцінки [8].
Завантажити реферат