Сторінка
2
Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони:
• відчуження;
• безумовного відселення;
• гарантованого (добровільного) відселення;
• підвищеного радіоекологічного контролю.
• Зона відчуження - це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.
• Зона безумовного відселення - це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію - 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію — 0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перебільшує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.
• Зона гарантованого (добровільного) відселення - це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію — від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію - від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію - від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.
• Зона підвищеного радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.
Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.
Рис. 1. Зони радіаційного забруднення
На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г); небезпечного забруднення (зона В); сильного забруднення (зона Б); помірного забруднення (зона А); радіаційної небезпеки (зона М).
Таблиця 3.
| Найменування зони | Індекс зони | Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, рад | Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год | ||
|
На зовнішній межі зони | На внутрішній межі зони | На зовнішній межі зони | На внутрішній межі зони | ||
|
Радіаційної небезпеки | M | 5 | 50 | 0,0014 | 0,14 |
|
Помірного забруднення | А | 50 | 500 | 0,14 | 1,4 |
|
Сильного забруднення | Б | 500 | 1500 | 1,4 | 4,2 |
|
Небезпечного забруднення | В | 1500 | 5000 | 4,2 | 14 |
|
Надзвичайно небезпечного забруднення | Г | 5000 | - | 14 | - |
Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних задач:
• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС за метеоданими;
• визначення розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуютъся за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;
• визначення потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;
• визначення доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;
• визначення концентрації радіоактивного йоду 131 в повітрі за час проходу радіоактивної хмари;
• визначення можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;
• визначення допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення.
Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з наступним уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).
Завантажити реферат