Сторінка
5

Класифікація кредитів комерційного банку. Умови кредитної угоди. Інвестиційні операції комерційних банків

Найважливішим документом є кредитна угода (кредитний договір). В ній передбачаються всі умови проведення кредитної операції:

- форма кредиту;

- термін проведення кредитної операції;

- розмір відсотків за кредит;

- методи погашення кредиту та відсотків;

- відповідальність сторін за порушення умов договору;

- умови забезпечення кредиту;

- порядок вирішення спірних питань тощо.

Кредитний договір укладається в простій письмовій формі. На вимогу однієї з сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідченим.

Кредитний договір повинен укладатися від імені юридичної особи (Промінвестбанку України), а не від імені філії банку. Від банку кредитний договір підписує особа, яка уповноважена на це, відповідною довіреністю банку.

Неприпустимим є вживання в преамбулі договору назви банку чи позичальника, яка не передбачена їх установчими документами. При укладенні договору банк перевіряє документи, що підтверджують посадовий стан особи, яка підписала кредитний договір, та право цієї особи від імені позичальника підписувати договори. Після укладення договору належним чином завірені копії цих документів залишаються у банку.

В тексті кредитного договору необхідно вказати:

- назва та номер договору;

- дату та місце укладення договору;

- офіційне найменування сторін, які укладають кредитний

договір;

- посилання на документи, що підтверджують повноваження

осіб, які підписують договір;

- предмет договору (надання кредиту чи відкриття кредитної

лінії);

- суму кредиту (ліміт кредитної лінії);

- строк користування кредитом;

- розмір процентної ставки;

- дата (число, місяць, рік) повернення кредиту;

- дати нарахування та сплати відсотків;

- права та обов'язки сторін;

- посилання на договір забезпечення виконання обов'язків по кредитному договору;

- відповідальність сторін;

- штрафні санкції;

- порядок розгляду спорів;

- термін дії договору,

- юридичні адреси та банківські реквізити сторін;

- підписи уповноважених представників сторін, які укладають

договір.

Рішення щодо внесення будь-яких змін до умов кредитування (пролонгації кредиту, зміни плати за користування кредитом тощо) оформляється шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Для укладення додаткової угоди необхідно направити позичальнику письмову пропозицію щодо зміни умов кредитного договору або отримати таку пропозицію під позичальника. Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому ж порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово – додатковою угодою сторін.

Додаткова угода до кредитного договору може укладатися в період його дії. З метою безпомилкового укладення додаткової угоди до кредитного договору необхідно точно вказати реквізити кредитного договору, умови якого змінюються (номер договору, назва договору, дата укладання, сторони договору, сума договору).

Видача кредиту може відбуватися наступним чином: відкриття позичкового рахунку, дозвіл на дебетовий залишок по поточному рахунку (овердрафт), відкриття спеціального карткового рахунку. Одночасно відбувається формування резервів за кредитними операціями.

Протягом усього строку кредитування до повного погашення кредиту працівники банку здійснюють супровід кредитних проектів, тобто нагляд та контроль за виконанням позичальником умов кредитної угоди.

3. Інвестиційні операції комерційних банків

Прямі інвестиції банків - це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку, що надається згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Банки мають право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку, якщо:

інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;

юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим цією Інструкцією, та вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами Національного банку.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, Національний банк установив такі нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12).

До розрахунку нормативів інвестування не включаються суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:

а) у зв'язку з реалізацією права заставодержателя, та за умови, що банк не утримує їх більше одного року;

б) з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;

в) у результаті андеррайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року;

г) за рахунок та від імені своїх клієнтів.