Сторінка
5

Грошові розрахунки в господарському обороті україни

Реєстр вміщує таку інформацію про чек:

а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

б) назву банку-емітента та його номер МФО;

в) назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;

д) суму чека;

є) номер чека;

ж) загальну суму реєстру.

Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти списуються з відповідного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на підставі першого примірника реєстру.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком до банку-емітента.

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про оплату – якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент перевіряє:

- відношення даного чека до цього банку;

- відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку, зазначеному в картці;

- відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків підписів або наявність напису: "За дорученням від 199_ р.";

- чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

- належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії книжки;

- правильність оформлення чека.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті.

Коли гроші не надійшли в банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека, бінк здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання. Коли клієнт вирішить припинити розрахунки чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі.

Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

- чек заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- реєстр чеків заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на аналітичному рахунку “Розрахунки чеками”.

Розрахунок по чеку може бути забеспечений повністю або частково шляхом. аваля. Це забеспечення дається третьою особою, за винятком платника, або навіть однією з осіб, яка підписала чек. Аваль робиться на чеку або на додатковому папері. Для аваля досить навіть одного підпису, поставленой авалістом на лицевій стороні чеку, якщо тільки підпис не поставлен чекодавцем. Аваль повинен вказати, за чий рахунок він видан. При відсутності такої вказівки він вважається виданим на чекодавця.

VII РОЗРАХУНКИ АКРЕДИТИВАМИ

Аккредитив, який використовується при розрахунках, незалежно від того, як він назван або позначений, являє собою одностороннє, умовне грошове забов'язання банка, яке видається їм за дорученням клієнта-наказодателя аккредитива на користь його контрагента по контракту – бенефіціара, по якому банк, відкривший аккредитив, повинен здійснити сплату бенефіціару або акцептувати тратти бенефіціара і сплатити по ним у строк, або уповноважує інший банк здійснити такі розрахунки, при умові надання бенефіціаром документів, які передбачені в аккредитиві, та при виконанні інших умов аккредитива.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній -бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Інші реферати на тему «Банківська справа»: