Сторінка
2

Види бірж

едникам (торговцям) вигідніше працювати на одному ринку одночасно як з товарами, так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає від продавця не тільки додаткового часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах. Слід розуміти, що подальший розвиток ринку і посилення конкурентної боротьби в економіці України зажадає спеціалізації бірж. Це буде результатом розвитку самого ринку незалежно від втручання держави в ринкові відносини. 2.3а принципом організації (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два види бірж: * публічно-правові (державні біржі); * приватно-правові (приватні біржі). Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про відповідні біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, занесений до торгового реєстру і який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія). Біржі, що мають приватно-правовий характер, функціонують в Англії, США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять в біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі цього виду є пайовими товариствами, їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі. Історично біржі в Україні мали статус публічно-правового інституту, що знаходиться під контролем або в безпосередньому підпорядкуванні спеціальних державних органів управління. Такий статус українських бірж зумовлювався нерозвиненістю торгово-посередницької діяльності в нашій країні і недоліком великих приватних капіталів, здатних забезпечити нормальне їх функціонування. Під час організації бірж в Україні в 1990-1991 pp. була зроблена спроба надання їм статусу приватно-правового інституту, в діяльності якого велика роль належить самоорганізації і самоврядуванню біржового співтовариства. Принаймні біржі створювалися не як державні організації, що займають певне місце в ієрархії державного управління на зразок органів колишнього Держпостачу, а як акціонерні товариства. Дехто з економістів відносить українські біржі до приватних торгових асоціацій, які керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування. Вони вважають, що на приватний характер біржі вказує не тільки внутрішній статут, який регламентує її діяльність, але й обов'язок Біржової ради (комітету) звітувати тільки перед Загальними зборами її членів, відсутність офіційного призначення на посаду в керівництві біржі (в тому числі й на посаду маклера). 3. Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що не ставлять за мету отримання прибутку і діють на принципах господарської самостійності, з правами юридичної особи. В Україні, особливо на периферії, біржі засновувалися як товариства з обмеженою відповідальністю, що пояснювалося рівнем ділової та економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволяло виробити такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою їх задовольняє. Засновників приваблювало і те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади. У зв'язку з тим, що держава зобов'язана сприяти розвитку бірж, які орієнтовані на некомерційний характер діяльності, з 1993р. біржі починають перетворюватися в некомерційні асоціації. Крім того, організаційно-правова форма у вигляді асоціації відповідає Закону України "Про товарну біржу" і сприяє більш ефективній структурі її управління. 4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути відкритими і закритими. У торгах на закритих біржах беруть участь її постійні члени або біржові брокери, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий. Для закритих бірж характерною ознакою є наявність спеціалізованої системи органів збору і добіржової обробки замовлень, тобто існування периферійних служб біржі. Сучасні товарні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки організація біржової торгівлі вимагає досить високого професіоналізму. У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі, заплативши певний внесок за право брати участь у торгах протягом певного періоду або разове відвідування. При цьому відкриті біржі бувають двох типів: * чисто ("ідеально") відкриті біржі, на яких контрагентів не зобов'язують користуватися послугами посередників, їх навіть взагалі може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і замовників-покупців (клієнт у такому випадку втілює пропозицію, а замовник - попит). Таким чином, чисто відкриті біржі характеризуються прямими зв'язками виробників і споживачів; * відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо з продавцями і покупцями співпрацюють дві групи посередників: 1) брокери, що працюють від імені і за кошти клієнта; 2) дилери, що укладають угоди на біржі від свого імені і за свої кошти. Відповідно до статутів, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими, хоча для збільшення біржового обороту іноді залучаються до торгів і безпосередні клієнти (продавці або покупці) шляхом наділення їх статусом разового або постійного відвідувача для укладання угод в операційному залі. Ступінь відкритості біржових торгів безпосередньо пов'язана з торговою стратегією біржі, частіше всього відкритість біржі використовується з рекламною метою або для пожвавлення торгів. До того ж відкритість бірж можна пояснити нерозвиненістю біржового механізму, що дозволяє брати участь у торгах непрофесійним учасникам біржового ринку. Удосконалення біржової торгівлі призводить до більш закритого характеру діяльності, орієнтує на зростання професіоналізму, формування ділових стосунків на основі взаємної довіри між учасниками торгів, для чого необхідні обмеження кількості випадкових відвідувачів і постійна спільна робота на біржі. Крім того, закритий характер біржі відповідає самій її концепції як торговельній організації (асоціація), що створюється для забезпечення і задоволення їх інтересів, а не для залучення й інвестування капіталу. Тому для біржі, яка покликана захищати інтереси торгівлі, закритий характер більш доречний. 5.3а номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу, вони поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. На універсальних біржах ведуться торги з широким колом різних товарів. Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами