Сторінка
2

Я і діти вулиці

Відокремленість асоціального угрупування від інших підліткових об'єднань, прагнення до повної автономії, протиставлення себе світу дорослих дає підліткам, що входять до неї, відчуття своєї дорослості, незалежності, задовольняє потребу в самоствердженні. Ця ж потреба, ймовірно, стимулює агресивність членів групи, їх некритичність до своїх дій, бажання шляхом насилля стати «хазяями» своєї території, «тримати в остраху весь район» тощо.

2. Асоціальні групи молоді

Асоціальна група організована за принципом підпорядкування з чітко визначеною роллю кожного підлітка, що стоїть на тому чи іншому ступені ієрархії. Те, що має право робити лідер або його наближені, не має права навіть спробувати «шістка» - найзневажуваний підліток, що знаходиться на найнижчому ступені ієрархії. З іншого боку, група забезпечує захист усіх своїх членів від нападів представників інших аналогічних груп, жорстоко караючи образників (звідси, наприклад, бійка «стінка на стінку»). Як правило, такі угрупування мають кожне свою територію (подвір'я, горище, вулиця, підвал, інколи навіть район міста), яка ревно оберігається від посягань інших груп, з якими вони найчастіше знаходяться в конфлікті.

Асоціальність подібних угрупувань, яка не завжди проявляється в діях, завжди відображається в моральних цінностях і нормах. Там лідирують або фізично сильні підлітки, або енергійні та інтелектуально розвинені, які спираються на фізичну силу молоінтелектуального наближеного («дебільного ординарця»). Цінується наглість, жорстокість, агресивність. Характерна некритичність до думки лідера та його підручних, легка індукція емоцій, думок та станів, тобто, коли висловлена кимось (з тих, хто знаходиться на вищому ступені ієрархії) думка або висловлене почуття миттєво передається іншим членам групи, без переосмислення отриманої інформації. Основний стиль проводження часу такої групи - беззмістовна активність.

Природно, що асоціальне угрупування формується з так званих «важковиховуваних» підлітків і дітей, які не зуміли нормально адаптуватися у школі і сім'ї. Тут вони знаходять розуміння, емоційну підтримку, відчуття своєї значущості, що робить особливо привабливим (а може, і життєво необхідним) спілкування з такими ж «вигнаними з суспільства», як і вони.

Однак і цілком благополучні, на перший погляд, підлітки також можуть потрапити в цю групу, хоча і за іншими причинами: у відповідь на жорстку регламентацію їх поведінки батьками; з метою отримання інформації, яка звичайно приховується від них дорослими; в силу інерції (коли підліток приходить у групу слідом за однокласником-«вигнанцем», оскільки товаришує з ним з дитячого садка); внаслідок відсутності інших, більш прийнятних для нього форм дозвілля та середовища спілкування тощо. Як буде надалі складатися доля підлітка, наскільки сильним буде вплив на нього асоціального угрупування, залежить від багатьох факторів, але перш за все від особистості самого підлітка та від особливостей його психічного розвитку.

Враховуючи велику значущість спілкування в юному віці, можна впевнено вести мову про те, що вибір підлітком життєвого шляху багато в чому залежить від того, в яку групу він потрапляє. Інколи буває, що тільки місце проживання та навчання штовхає підлітка в коло впливу асоціального угрупування. Із-за інтелектуальної та соціальної незрілості він швидко уступає психологічному впливу її лідера, починає у всьому наслідувати звичаї та норми поведінки, прийняті тут, тільки тому, що «всі так роблять». Чим менше індивідуалізована свідомість підлітка, чим слабкіший його зв'язок з батьками і чим яскравіше виражена реакція емансипації, тим більше вірогідності, що таке асоціальне угрупування стане для нього референтним, тобто найбільш значущим, таким, що скеровує всю його поведінку.

Уміння правильно оцінити тип групи, свою потребу у спілкуванні з цими людьми, своє місце у групі - важлива риса дорослості, дорослості, якої ми прагнемо.

Для молоді можливість знайти і проявити себе не завжди проста. Оглянемося круг себе і зважимо свої бажання та можливості. Якщо у батьків немає коштів, щоб навчати нас у престижних навчальних закладах, а по закінченні школи треба йти працювати, то в цьому немає ніякої трагедії. При бажанні, напевне, можна знайти ту “нішу”, де можна отримати заробіток. Але, коли після школи ми мало що вміємо робити та й не дуже кваліфіковано, то можливості вибору у нас будуть обмеженими. Щоб цього не сталося, треба як можна раніше вчитися щось робити своїми руками. Звичайно, краще вчитися робити те, що нам найбільше до вподоби. Але, безумовно, треба робити все добре, професійно і тоді на наш труд буде попит. Стати “профі” – це престижно і модно незалежно від того, в якій із сфери людської діяльності ми працюватиме. Високий професіоналізм забезпечить непоганий заробіток і пристойний рівень життя. “Профі” різних спеціальностей і напрямків діяльності високо цінуються на ринку. Не слід витрачати бездумно і даремно час. Час – дорогий дарунок природи. Використовувати необхідно кожну годину з максимальною користю для оволодіння знаннями та професійними навиками, щоб забезпечити своє майбутнє.

Висновки

Мені дуже хочеться, щоб дитинство запам’яталось не пустим вештанням вулицями в пошуках “пригод”, а добрими словами задля користі інших людей, веселими мандрівками, пізнанням нового! А ще – відкриттям та розвитком здібностей, бо вони є у кожної людини. І вільний час якнайкраще підходить саме для цього. Наше суспільство стане сильнішим і багатшим на талановитих спеціалістів. А в цьому, як відомо, - найвидатніша риса цивілізації, розвинутої та вдосконаленої.

Література

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Соціологія»: