Сторінка
8
Перша біржа, механізм торгів якої був наближений до сучасних, була заснована в Антверпені в 1531 році, хоча деякі французькі та італійські комерційні об’єднання, які виникли раніше ( в 12-13 ст. ), вважались її попередниками. У 1549 році виникли біржі в Ліоні та Тулузі, потім в Лондоні (1556), в 1717 – у Парижі, у 1771 – Відні, у 1760 – Берліні, 1817 – Варшаві. Перша російська біржа була створена Петром І в 1730 році в Санкт-Петербурзі. Переважно біржі виникали в центрах хлібної торгівлі. У 1913 році їх було 115, в т.ч. – 11 в Україні.
Біржа - це, як правило, не комерційні структури, тобто безприбуткові і тому звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по організації біржової торгівлі біржа стягує з учасників цієї торгівлі ряд податків і платежів. Це податок на угоду, укладену в торговому залі; плата компаній за вмикання їхніх акцій у біржовий список; щорічні внески нових членів і т.п. Ці внески і складають основні статті прибутку біржі. Інакше відбуватиметься перерозподіл доходів на користь тих членів бiржi, які працюють з малою активнiстю, залучають невелику кiлькiсть клiєнтiв, а вимагають із загального фонду виплат вiдповiдно до своєї кiлькостi акцій. Біржа забезпечує прискорення централiзацiї капіталу i розширює межі використання тимчасово вільних коштів для фінансування господарства. Крім того, біржа підвищує мобiльнiсть акціонерного капіталу, створює умови для прискорення його кругообороту. В результаті постійного обігу капiталiв i змін у складі iнвесторiв біржа забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями i сферами економіки. Біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх, хто хотів би продати або купити ці папери. Ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій, стають посередниками. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза її, оскільки далеко не всі папери котируються на біржах. На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту і пропозиції. Просторово посередники роз’єднані, але вони пов’язані між собою й утворять єдине ціле, постійно вступаючи в контакт один з одним.
Важливе значення для організації і налагодження діяльності бірж має визначення їх видів і типів. На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду роботи бірж їх класифікують за такими ознаками:[19]
Класифікаційні ознаки |
Види бірж |
За предметом діяльності |
Товарні Фондові Змішані |
За рівнем спеціалізації |
Універсальні Спеціалізовані |
За характером роботи |
Відкриті Закриті Змішані |
За юридичним статусом |
Приватноправові Державні Акціонерно-пайові Змішані |
За характером товару і особливостями його реалізації |
Наявно-товарні Ф’ючерсні Опціонні Змішані |
За характером участі в торгах і взаємовідносин з покупцями та продавцями |
Акціонерно-пайові Брокерські Абонементні Комісійні Разового обслуговування Змішані |
Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності він керується статутом біржі, у якому визначаються порядок керування біржею, склад її членів, умови їхнього прийому, порядок утворення і функції біржових органів. Для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом рада призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп’ютери), біржовим індексам, опціонам. Комітет по прийомі членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет по арбітражі заслуховує, розслідує і регулює суперечки, що виникають між членами біржі, а також членами і їхніми клієнтами. Число і склад комітетів змінюються від біржі до біржі, але ряд із них обов’язковий. Це комітет або комісія з листингу[20], що розглядають заявки на вмикання акцій у біржовий список; комітет по процедурах торгового залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії) і стежить за дотриманням інструкцій із діяльності в торговому залі, а також в інших випадках.
Фінансовий ринок потребує не тільки правового регулювання обороту цінних паперів, але і виникнення організації, яка б забезпечувала цей оборот. Такою організацією є фондова біржа. Фондова біржа - спецiалiзована органiзацiя, яка об’єднує професійних учасників ринку цінних паперів у одному примiщеннi для проведення торгів, створює умови для концентрації попиту й пропозиції та підвищення лiквiдностi ринку в цілому.[21]
Концентрація означає, що усім торговцям цінними паперами забезпечується доступ до усіх пропозицій з купiвлi - продажу, які в даний момент є на бiржi. I вже між торговцями йде конкурентна боротьба по тій чи iншiй пропозиції. Тобто фондова біржа є найвiльнiшим ринком, ринком з мiнiмальними перешкодами для встановлення вільного співставлення попиту та пропозиції. Тому в Законі України “Про цiннi папери i фондову біржу” визначається: “ Фондова біржа - органiзацiйно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами ., акціонерне товариство, яке зосереджує попит i пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою дiяльнicть вiповiдно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту i правил фондової бiржi. [22]Водночас фондова біржа є самоврядною органiзацiєю, яка характеризується високим ступенем самоорганiзацiї. Це певна i чітка система органiзацiї та проведення торгiвлi, що підкоряється спеціальним правилам i процедурам, внутрішньому етичному кодексу, який буває навіть більш жорстким, ніж норми, що встановлюються державою. Все це регулюється статутом, правилами та іншими нормативними документами бiржi, які розробляються та затверджуються нею самою.