Сторінка
8

Облік операцій з недержавними цінними паперами в комерційних банках

Інвестиційні цінні папери - цінні папери, в які кошти інвестуються на відносно постійній, довгостроковій основі. Метою інвестицій є отримання прибутку від відсотка по цінних паперах і приросту їх курсової вартості, а також створення резерву ліквідних активів для підтримки вимог до ліквідності емітента. У міжнародній практиці звичайно до даної категорії відносять тільки ті цінні папери, які мають високі рейтинг і оцінки якості. Ринкові цінні папери - цінні папери, в які кошти інвестуються для здійснення спекулятивних короткострокових операцій по купівлі-продажу цінних паперів.

АКЦІЯ

Акція являє собою свідоцтво про внесення пая в капітал акціонерного товариства, що дає право на управління шляхом голосування, на отримання прибутку від діяльності товариства, на частку у власних коштах.

За способом реєстрації виділяють іменні акції і на прид’явника.

Іменні акції передбачають позначення найменування власника на бланку або сертифікаті акції. На пред'явницьких акціях найменування власника не вказується. По законодавству, в Україні акції можуть бути тільки іменними.

В залежності від виду прав, акції поділяються на звичайні і привілейовані. Привілейовані акції (преференції, префакції) дають своїм держателям привілеї, якими не володіють власники звичайних акцій. Перший привілей торкається активів: при ліквідації компанії претензії що до активів держателів префекцій задовольняються насамперед в порівнянні з держателями звичайних акцій. Другий привілей торкається дивідендів: держателі префакцій звичайно отримують фіксовані дивіденди, виражені або в певній грошовій сумі, або в відсотках від номінальної вартості. Фіксований дивіденд по привілейованих акціях встановлюється при їх випуску. При виплаті дивідендів насамперед виплачуються дивіденди по префакціям, потім по звичайних акціях.

Привілейовані акції можуть володіти деякими іншими правами.

По-перше, умовами випуску привілейованих акцій звичайно передбачається, що у випадку, якщо по них не є можливості виплатити фіксований відсоток, держателі звичайних акцій не повинні отримувати дивідендів. По-друге, сума відсотків що виплачуються по привілейованим акціям, може бути підвищена до розміру дивідендів по звичайним акціям, якщо величина останніх встановлена на більш високому рівні. По-третє, привілейовані акції можуть протягом деякого періоду часу бути наділені правами їх обміну за бажанням власника на певне число звичайних акцій. По-четверте, при випуску привілейованих акцій акціонерне товариство може передбачити можливість їх викупу у власників по цінах, що перевищують ринкові.

По умовах виплати дивідендів розрізнюють кумулятивні і некумулятивні префакції. По кумулятивним префакціям не виплачені за рішенням директорів дивіденди нагромаджуються на спеціальних рахунках і виплачуються при отриманні достатнього прибутку. По некумулятивним префакціям неоголошені дивіденди не нараховуються і не виплачуються. Дивіденд по префакціям може змінюватися в залежності від рівня позикового відсотка. Такі префакції називаються префакціями з плаваючим або змінним курсом. Згідно із законодавством України при наявності прибутку, достатнього для виплати фіксованих дивідендів по префакціям, акціонерне товариство не має право відмовляти їх держателям у виплаті дивідендів. У разі відмови суспільства акціонери можуть зажадати виплати дивідендів через позик. Виплата дивідендів по префакціям у разі недостатності прибутку або збитковості акціонерного товариства можлива тільки за рахунок і в межах спеціальних фондів, створених для цієї цілі.

По властивостях поворотність префакції ділиться на поворотні і неповоротні.

Поворотні префакції можуть бути викуплені емітентом або на відкритому ринку, або шляхом прямого звернення до держателів. При цьому держателям виплачується премія в відсотках до номінальної вартості префакції.Неповоротні префакції не гасяться.

По праву голоса префакції поділяються на ті, що не голосують і що володіють умовним правом голосу. Не голосуючі префакції не володіють правом голосу.

Умовне право голосу реалізовується держателями префакцій у разі не виплати дивідендів і при зміні умов випуску префакцій.

У залежності від конверсійного привілею розрізнюють конвертовані і неконвертовані префакції. Конвертовані префакції на відміну від неконвертованих можуть обмінюватися на звичайні акції по зазделегідь умовленій ціні у встановлений проміжок часу.

По участі в прибутках префакції класифікуються на префакції з фіксованим дивідендом і префакції з участю. Префакції з участю передбачають виплату додаткових дивідендів в певній частці або на однакових з держателями звичайних акцій умовах.

Звичайні акції по праву голосу розрізнюють на ті, що голосують і обмежені. Голосуючі акції дають право голосу по формулі: 1 акція = 1 голос. Серед обмежених акцій виділяють акції з обмеженим правом голосу, підлеглі акції і що не голосують. Акції з обмеженим правом голосу випускаються з лімітом на число або частку держателів, що можуть голосувати. Підлеглі акції дають право голосу з розрахунку на одну акцію, але в меншій мірі, тому що випущені тією ж компанією , але іншого класу. Не голосуючі акції не дають право голосу з розрахунку 1 акція=1голос.

Покупці звичайних акцій придбавають ряд пов'язаних з ними прав.

По-перше, акція може бути продана або поступлена її власником якій-небудь іншій особі. Лише в рідких випадках вказані права обмежуються на деякий час. По-друге, держателі звичайних акцій мають право на отримання дивідендів. Їх джерелом є прибуток акціонерного товариства, що залишився після погашення всіх його зобов'язань перед кредиторами, сплати податків і виплат дивідендів по привілейованих акціях. Розмір дивідендів визначається раз в рік радою директорів компанії і затверджується загальними зборами акціонерів з урахуванням отриманих фінансових результатів і потреб у використанні прибутку для розширення і розвитку діяльності акціонерного товариства. Звичайно по звичайних акціях можливість отримання дивідендів і їх рівень не гарантується, хоч в окремих випадках такі гарантії можуть бути дані. Дивіденди виплачуються не тільки грошима, але і новими акціями.

По-третє, при ліквідації акціонерного товариства акціонери мають право на отримання частини його активів, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, пропорційно акцій, що належать їм в загальному об'ємі. Претензії власників звичайних акцій при цьому задовільняються в останню чергу після того, як погашені зобов'язання перед тими, кому належать привілейовані акції. По-четверте, держателі акцій отримують можливість брати участь в управлінні компанією за допомогою голосування на зборах акціонерів при виборі її виконавчих органів і при розв'язанні принципових питань діяльності акціонерного товариства. Голосування може здійснюватися як шляхом особистої участі акціонерів в зборах, так і через видачу іншому обличчю довіреності або за допомогою розсилки спеціальних повідомлень, що відображають думку акціонера з питань, включених в порядок денний зборів. Бланки таких повідомлень завчасно розсилаються компанією. При обранні посадових осіб акціонерних товариств в ряді країн допускається використання як статичної, так і кумулятивної систем голосування. У рамках статичної системи одна акція має один голос. При кумулятивній системі голосування, число голосів, які отримує акціонер, дорівнює кількості акцій, що є у нього, помноженій на число виборних кандидатур (посад). По-п'яте, власники мають право на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства, головним чином ту, яка представлена в річних звітах. Власники акцій також можуть знайомитися з переліком акціонерів і з даними обліку і звітності, що ведеться в компанії. По-шосте, власники звичайних акцій можуть дістати право купівлі нових випусків цінних паперів компанії. На кожну акцію доводиться одне таке право, яке може давати можливість придбати одну або декілька нових акцій по фіксованій ціні. Право на купівлю має внутрішню вартість в тому випадку, якщо ціна придбання цінного паперу виявляється нижче її поточної ринкової ціни. Ті, хто не хоче скористатися правами, що мають внутрішню вартість, можуть продати їх іншим обличчям. Можливість реалізації права звичайно обмежено терміном, що складає від 30 до 60 днів з моменту вступу прав в силу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22 


Інші реферати на тему «Цінні папери»: