Сторінка
4

Іудаїзм - релігія євреїв

Дотримання свята суботи підлегле особливо строгим правилам: у цей день не тільки не можна виконувати яку-небудь роботу, але не можна готувати їжу, запалювати вогонь, переносити що-небудь у руках, доторкатися до грошей та ін.

З річних свят, про походження яких уже говорилося, донині дотримуються паска (14 нисана по староеврейскому календарі), шеббуот (у п'ятидесятий день після паски, у стародавності свято жнива), рошгашана (новий рік, восени, у сьомий день місяця тишри), іомкипур (день прощення, на десятий день після Нового року), суккот (кущі, семиденне осіннє свято, коли по ритуалі потрібно жити в особливих куренях — кущах), пурим (весняне свято в пам'ять біблійної історії Есфіри і Мардохая) і ін.

Вплив релігії на життя єврейських громад було особливе глибоко завдяки системі релігійного виховання і навчання. Хлопчики з п'ят-шестирічного віку навчалися в синагогальних школах — ішибот, хедер. - Зміст навчання був винятково релігійним і чисто механічним: хлопчиків змушували вивчати тексти з Біблії і Талмуда. Учителями (меламед) були люди, начитані в релігійній літературі, але не мали ніяких інших знань.

Єврейська релігія не тільки освячує і виправдує, класовий гніт, але закріплює і нерівність статей. Жінці іудаїзм відводить підлегле положення в родині й у суспільстві. Талмуд накладає на жінку безліч принизливих обмежень; вона не може бути свідком у суді, не може виходити на вулицю без покривала й ін. Відповідно до Талмуда, дружина — слухняна раба чоловіка. Кожен віруючий єврей щодня вимовляє молитву, у якій дякує богові за те, що він не створив його жінкою, а жінка повинна в молитві дякувати богові за те, що він створив її для слухняності чоловіку.

Модернізм. Держава Ізраїль

У новітній час — з початку XIX ст. - стали робитися і зараз робляться спроби модернізувати єврейську релігію, зм'якшити її очевидну невідповідність сучасному соціально-економічному ладу і культурі. Богослужіння в синагогах модернізується (проповідь на місцевій живій мові, музика й ін.). З іншого боку, проповідується соціальна демагогія, турбота про бідняків. Між ліберальними й ортодоксальними діячами іудаїзму розгорілася боротьба. Незважаючи на всі спроби реформувати іудаїзм, усе більш широкі маси єврейського населення у всіх країнах нестримно відходять від релігії, поривають із синагогою.

У наші дні в державі Ізраїль буржуазно-реакційний уряд намагається відродити ортодоксальний іудаїзм. Він оголошений державною релігією. У законодавстві, у суді панують біблейно-талмудичні принципи. Змішані шлюби, євреїв з неєвреями, заборонені законом. Виховання і навчання в школах релігійне. Передові шари населення, керовані Комуністичною партією Ізраїлю, борються проти цієї політики, домагаючись відділення релігії від держави і волі совісті.

Список використаної літератури

1. С.А. Токарєв «Релігія в історії народів світу»

2. А. Ранович «Нарис давньоєврейської історії»

3. Ю. Велльгаузен «Введення в історію Ізраїлю»

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Релігія, релігієзнавство»: