Сторінка
2

Основи фінансового права

Центральним поняттям податкового права є поняття податку, під яким розуміють обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державних цільових фондів, що справляються в установленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). При цьому об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (роби, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показ­ники, спеціальне використання природних ресурсів, майно та інші об’єкти, визначені такими у законах України про оподаткування.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встанов­люються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Місцеві ж податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються за загальним прави­лом сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України (див. таблицю).

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток під­приємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок із власників тран­спортних засобів та інших само­хідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер­жавного бюджету;

13) збір за спеціальне викорис­тання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навко­лишнього природного середови­ща;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове соціальне страхування;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного іннова­ційного фонду;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької ді­яльності.

1) податок з реклами;

2) комунальний податок;

3) готельний збір;

4) збір за припаркування авто­транспорту;

5) ринковий збір;

6) збір за видачу ордера на квар­тиру;

7) курортний збір;

8) збір за участь у бігах на іпо­дромі;

9) збір за виграш на бігах на іподромі;

10) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

11) збір за право використання місцевої символіки;

12) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

13) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпрода­жу і лотерей;

14) збір за проїзд по території прикордонних областей авто­транспорту, що прямує за кордон;

15) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

16) збір із власників собак.  

Зазначимо, що Конституцією України для забезпечення правиль­ності й повноти сплати податків передбачено, що всі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67).

5. Банки, трасти та інші фінансо­ві посередники

Одним із завдань фінансового права є регулювання грошового обігу в державі. Основним еле­ментом системи, яка забезпечує цей обіг, є банки—установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуго­вування народного господарства, виконання валютних та інших банків­ських операцій, передбачених законом. Правовою основою для діяль­ності банків став Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. з наступними змінами й доповненнями. Цей Закон визначив правові основи банків, порядок створення та основні принципи їх діяльності.

Банківська система України є дворівневою і складається з Націо­нального банку України та комерційних банків різних видів і форм власності.

Національний банк України є центральним банком республіки, основна функція якого — забезпечення стабільності грошової одиниці України—визначена Конституцією України (ст. 99). Крім цього, Національний банк є єдиним емісійним центром країни, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Правознавство»: