Сторінка
2
Виробники лікарських засобів, парфумів, оцту та інших товарів, що містять спирт, зобов'язані до отримання спирту виписати податковий вексель.
Для порівняння зауважимо, що тоді податковий вексель видавався за бажанням виробника лікарських засобів та інших продуктів, а з 01.01.2003 р. така видача буде обов'язковою. Змінилася й сума, на яку видається вексель.
Згідно із Законом № 195 податковий вексель, по-перше, видається до моменту отримання спирту етилового (нагадаємо, що, скажімо, виробники горілки видають податковий вексель не до отримання спирту, а протягом трьох днів після отримання), а по-друге, сума, на яку виписується податковий вексель, відповідатиме сумі акцизного збору, нарахованого на обсяг одержуваного спирту етилового, що визначається як різниця між повною та пільговою ставкою акцизного збору на спирт етиловий.
Судячи з усього, ці положення Закону № 195 слід розуміти так. При отриманні спирту необхідно сплатити акцизний збір виходячи з пільгової ставки (2 грн.). До отримання цього спирту потрібно видати вексель на суму 14 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту до 01.01.2004 р. і на суму 15,4 грн. після цієї дати. Вексель буде погашено (без сплати акцизного збору) тільки в тому випадку, якщо виробник документально підтвердить використання отриманого спирту за цільовим призначенням. Якщо такого підтвердження не буде, то сума, зазначена у векселі, після закінчення 90 днів (або меншого терміну, зазначеного в ньому), вважатиметься податковим боргом.
Подальші наслідки залежатимуть від того, чим спричинено це прострочення в погашенні векселя. Якщо це сталося внаслідок використання спирту не за цільовим призначенням (припустимо, для виробництва горілки), то, крім того, що такий виробник повинен буде сплатити платіж за векселем (суму акцизного збору, на яку вексель видано), до нього буде застосовано штраф у розмірі, обчислюваному виходячи з обсягів використаного не за призначенням спирту етилового чи спирту етилового денатурованого (спирту технічного) та ставки акцизного збору, передбаченої статтею 1 Закону № 178 (16 грн. до 01.01.2004 р. і 17,4 грн. після), збільшеної в 1,5 раза.
Якщо ж непогашення податкового векселя буде спричинено звичайною затримкою платежу, щодо таких «віртуальних» податкових зобов'язань, що миттєво трансформувалися в податковий борг, виникають запитання.
За ідеєю наявність податкового боргу неминуче призводить до застосування штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань (пп. 17.1.7 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі – Закон № 2181)), та пені.
Однак нагадаємо, що власне в пп. 17.1.7 Закону № 2181 зазначено, що цей штраф застосовується при несплаті податкового зобов'язання «протягом строків, установлених цим Законом», тобто Законом № 2181. А строк сплати за векселем установлено зовсім не Законом № 2181.
Більше того, виникнення самого податкового боргу при несплаті за векселем після закінчення 90-денного терміну важко стикується з нормами Закону № 2181. Адже в ньому зазначено, що податковий борг утворюється тільки після несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання. Тут доцільно провести аналогію з податковими векселями, виписуваними зараз при отриманні «горілчаного» спирту. Думку працівників податкових органів можна сформулювати так: оскільки Розрахунок акцизного збору подається до 20 числа місяця, наступного за звітним, то ця дата і є граничним строком узгодження податкового зобов'язання щодо акцизного збору. Отже, в разі несплати суми акцизного збору, визначеної платником у виданому податковому векселі, штрафні санкції мають нараховуватися після закінчення 10 календарних днів, наступних за 20 числом місяця, в якому подано Розрахунок акцизного збору, що узгоджує суму податкового зобов'язання щодо акцизного збору, визначену в податковому векселі (див. «Вісник податкової служби України», 2002, № 5).
Але чи працюватиме ця логіка щодо податкових векселів, виписуваних виробниками лікарських засобів та іншої продукції після 01.01.2003 р.? У принципі, змінитися нічого не повинне, однак таким підприємствам слід бути готовими до того, що податківці можуть почати штрафувати за несвоєчасну сплату вже починаючи з 91-го дня після видачі векселя.
Пиво, нафтопродукти та ювелірні вироби
З 01.01.2003 р. підвищується акциз на пиво, «екологічні» бензини, а на ювелірні вироби акциз скасовується.
Із пивом ситуація більш або менш однозначна, хоча й не без колізій. Але стосуються вони не Закону № 195, а Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВР (далі – Закон № 313), в якому встановлено ставки акцизу, зокрема, на цей напій, бензин та ювелірні вироби. Річ у тому, що в таблиці ставок акцизного збору та ставок специфічного ввізного мита, наведеній у ст. 1 Закону № 313, на пиво вказано ставку в розмірі 0,14 грн. за 1 л. Однак у ст. 7 цього ж Закону зазначено, що з 01.04.2001 р. ця ставка становить 0,21 грн. за 1 л. Отже, на практиці застосовується друга (більша) ставка, незважаючи на формальну наявність у Законі № 313 меншої ставки. Згідно із Законом № 195 з 01.01.2003 р. вона становитиме 0,23 грн. за 1 л., тобто підвищення акцизу на пиво незначне – 0,01 грн. з пляшки.
Така ж колізія проглядається і з нафтопродуктами: у ст. 1 Закону № 313 на бензини моторні (А-72, А-76, А-80; А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок) ставку акцизу встановлено на рівні 40 євро за 1000 кг, а у ст. 6 – 60 євро за 1000 кг і діє ця ставка з 01.01.2001 р. Закон № 195 вніс зміну до ст. 1 Закону № 313 і встановив ставку акцизу на ці види бензину на нині діючому рівні – 60 євро за 1000 кг. Отже, ця зміна – не більше, ніж усунення колізії в Законі № 313, а ціни на бензини моторні за інших рівних умов підвищитися не повинні.
Те ж саме стосується і дизельного палива – незважаючи на встановлену в ст. 1 Закону № 313 ставку 10 євро за 1000 кг, з 01.01.2001 р. реально діє ставка 30 євро за 1000 кг (ст. 6 Закону № 313). Оскільки Закон № 195 передбачає таку ж ставку, ціни на дизельне паливо підвищитися не повинні.
А ось бензинам сумішевим із вмістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок марок А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек (так звані екологічні бензини) пощастило менше: ставку акцизу на них підвищено з 20 до 30 євро за 1000 кг.
Завантажити реферат