Сторінка
2

“Ти прекрасна, о наша Вітчизно” хор в супроводі оркестру з опери “Навуходоносор”Джузеппе Верді

“Хори Набукко” не відірвані від дії, як то часто бувало в італійській опері, як то було і в першій опера Верді “Оберто”, де хор виступав тільки в якості коментатора дій. Хори “Набукко” органічно входять в драматургію опери.

Один з кращих епізодів опери – хор взятих в рабство євреїв (дія третя). Перевід тексту: “Лети, моя думко, на золотих крилах до далеких горбів”.

Мелодія цього хору по типу дуже близька до мелодії Белліні; близький і характер відтворення – унісон голосів, що обгортаються м’якими гармоніями супроводу, але в цій мелодії більше зібраної стрімкості. І в динамічному розвитку цього хору, розпростаю чого від pianissimo до сильного fotissimo, і знову повертаючого до попереднього звучання, відчувається дещо нове і тут відображено сильний драматичний темперамент молодого композитора.

Літературний зміст твору

“Ти прекрасна о наша Вітчизно” – хор з опери “Новуходоносор” відомий багатьом. Слова написав італійський поет Солер. Він був гімном для знедолених ізраїльтян.

В цьому творі змальовується всі краса Вітчизни: (від може бути актуальним для будь-якої країни). Вона є прекрасна, її простори неозорі, недосяжні для ока. В неї прекрасні як гори, так і поля, так і ріки. Змальовано тут і патріотизм народу. Адже люба людина повинна стояти на стороні своєї Батьківщини, і в потрібний час повинна віддати за її захист навіть життя. І де б людина не була, куди б не їхала – повинна завжди пам’ятати про свої витоки, коріння.

Тема: “ . зображення краси Вітчизни, природи, героїзм її народу.

Ідея: виховувати почуття патріотизму.

Музично-виражальні засоби

Форма твору: твір написано у формі рондо.

Характер(твору) мелодії: інтонації твору тісно пов’язані із змістом твору. Характер широкий, звеличальний (гімнів).

Ритм: використовується пунктирний ритм,

Часто зустрічаються тріолі, що робить мелодію багатою і неповторною:

Голосоведіння: мелодія зрідка рухається горизонтально:

Є у творі виклади мішаного руху мелодії: висхідний і низький (переважно)

Темп твору: широко.

Ладо-тональні особливості твору:

Хор написаний в тональності Fis – dur. В творі зустрічається відхилення в домінантові тональність Cis – dur (22 –24, 30-36 тактів)

Характеристика фактури:

Гармонія хору багата на співзвуччя. На форі “переливів” в лівій руці, в правій руці звучить мелодія в акордовому викладі.

Вокально-хоровий аналіз

Тип і вид хору – твір написаний для мішаного хору з супроводом. В творі зустрічається унісонний виклад:

А також всі партії звучать разом з гармонічному викладі:

Діапазон хору і хорових партій:

Діапазон хорових партій є більше октава.

Теститурні умови зокрема кожної партії ж в деякій мірі складними. Досить високі звуки у басів та альтів звучать на р. Основна частина твору звучить в унісон (сопрано, альт та тенор, бас). Тому твір повинен бути виконаний інтонаційно чисто.

Дихання по фразове, звуковедення плавне.

Динаміка

Динаміка тісно пов’язана з текстом. У творі використовується різка зміна динамічних відтінків:

Ff – h – ff – p – ff – pp – p – ff – p – ff – p – pp/

В загальному мелодія, супровід та динамічні відтінки повністю відповідають літературному тексту і взаємопов’язані. Навіть на останній цілій ноті повинне бути виконане сильне крищендо.

Інтонування. Інтонаційних труднощів у цьому творі немає. Всі фрази твору розпочинаються унісоном, або з домінантового тризвуку.

Оскільки твір написаний в основному Fis – dur, то потрібно звернути увагу на підвищення терцій в домінантовому акорді, а також підвищення субдомінанти

Диригентсько-виконавський аналіз

Хор “Ти прекрасна, о наша Вітчизно” написаний в розмірі 4. В темпі Zargo. Перш за все твір диригується за чотиридольною схемою.

Твір розпочинається фортепіанним вступом на 11 тактів, а починає співати в 12 такт з затакту на четверту долю

Вступ показую, вертаючись до концертмейстера. В ступі є різкі зміни динаміки. Перший такт звучить на ff а другий на р.

В відповідності до цього в першому такті руху будуть широкими і різкими, а в другому маленькі і плавніші. Якщо динаміка сильніша, то більш напружую м’язи (але не сковую), отже й тексти стають інтенсивнішими, октавнішими, і навпаки, в другому такті, чим слабша динаміка, тим менш напруженими будуть м’язи рук, що в свою чергу спричинить меншу інтенсивність жестів.

В дев’ятому і десятому тактах є стоячі ноти, які витримуються лівою рукою. Отже, одночасно з першим жестом правої руки, яким починають довгу ноту, піднімають енергійним помахом ліву руку і тримають її непорушно, коли права рука відмічає проміжні долі. Так піднесена і водночас напружена ліва рука якнайкраще відображає певного роду затримку руху, що постала через появу довгої ноти.

Вступ закінчується в десятому такті на третю долю:

Після зняття на третю долю витримую нерухомо паузу 11-го такту.

Спів починається на 12 такті з четвертої долі. Тому на третю долю роблю замах для взяття дихання хористами, і на четверту долю хористи чітко і плавно розпочинають співати. Рухи повинні бути широкими, але не різкими. В чотирнадцятому такті є зняття на другій долі:

Потім ці зняття повторюються дуже часто: в 16, 18, 20, 22 тактах. А в 24 такті є стійка нота на другій долі і третій долі, яка витримується лівою рукою.

Спочатку всі партії співають в унісон. В 28 такті на четверту долю кожний голос дістає свою партію і починає співати на ff, що показується ще більшим замахом вгорі. А потім різко переходить на р і рухи стають майже непомітними вдолині.

Тому. Що не менш важливу роль у відображенні динаміки диригентськими жестами відіграє ще й висотний рівень їх.

Сильну динаміку відображають на високому, а слабку на низькому рівні.

При такому раптовому послабленні динаміки не можна втягувати голову в плечі, або схилятись. Голова і корпус диригента повинні бути в звичайному положенні.