Сторінка
4

Каучуки та їх застосування

У результаті взаємодії бутадієнових каучуків з галогенами, зокрема з хлором, утворюються так звані хлор-каучуки:

Вміст хлору може коливатися в межах 50—65%. Хлоркаучуки мають підвищену стійкість проти дії кислот і лугів, проти змін температури і атмосферного впливу.

Бутадієнові каучуки, як і натуральний каучук, можуть взає­модіяти із сіркою — вулканізуватись. Атоми сірки приєднуються за місцем подвійних зв'язків. Внаслідок цього каучуки набувають більшої еластичності й особливо міцності при розтягуванні і сти­ранні; пластичність і розчинність їх зменшується. Як каталізато­ри реакції вулканізації часто застосовують оксиди цинку, магнію, свинцю, а також деякі органічні сполуки.

Основна кількість бутадієнових каучуків використовується в промисловості у вигляді вулканізату — гуми.

Натрій-бутадієновий каучук є каучуком загального призна­чення. Його значною мірою використовують для виготовлення пневматичних та масивних шин, різних гумово-технічних та ебо­нітових виробів. Крім каучуків загального призначення, є кау­чуки спеціального призначення —СКБМ і СКБВ. Каучук СКБМ порівняно із СКБ має значно більшу еластичність і підвищену морозостійкість. Він іде для виготовлення шин, транспортерних стрічок, кабелю та інших виробів, призначених для роботи при низьких температурах.

До недоліків бутадієнових каучуків, зокрема каучуку СКБ, належать відносно низькі пластичність, міцність, морозостій­кість і мала клейкість. Щоб усунути ці недоліки і створити полі­мери з новими цінними властивостями, добувають і застосовують співполімери бутадієну.