Сторінка
3

Загальна харавктеристика поняття

Наприклад, тотожним є таке поняття, як “Олесь Гончар і “автор роману “Собор””. Обсяг цих понять є одним і тим же, він повністю збігається.

Відношення між обсягом тотожних понять зображають графічно так.

Обсяг поняття А і обсяг поняття В

повністю збігаються.

Відношення підпорядкування існує між такими поняттями, одне з яких входить як частина в обсяг поняття другого. У відношенні підпорядковування перебувають, наприклад, поняття “право” і “державне право”. Обсяг поняття “державне право” входить до обсягу поняття “право”. Поняття з більшим обсягом називається підпорядковуючим, а поняття з меншим обсягом – підпорядкованим.

Поняття “право” є підпорядковуючим,

а поняття “державне право” є

підпорядкованим.

Відношення підпорядкування може бути як між двома загальними, так і між загальним і одиничним поняттям. Якщо підпорядкування існують між загальними поняттями, то підпорядковуюче поняття називається родом або родовим поняттям, а підпорядковуюче – видом або видовим поняттям. Так, поняття» право” – це родове, а поняття “цивільне право” – видове.

Відношення підпорядкування – це найпоширеніший і найважливіший тип логічних відношень між поняттями; він перебуває в основі багатьох логічних операцій.

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного.

Перехресним називається поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного.

Так поняття “студент” і “відмінник” перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття “студент” входить до обсягу поняття “відмінник”. Графічно відношення між обсягами перехресних понять відображають так:

Коло А відображає обсяг одного

В поняття, а коло В – обсяг другого

перехресного поняття.

Деякі студенти є відмінниками, а деякі відмінники – студентами.

Серед несумісних понять розрізняють три види відношень:

1) супідрядність;

2) суперечність;

3) протилежність.

Відношення супідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного і того ж роду. Такі поняття називається супідрядними. Наприклад, поняття “крадіжка” і “пограбування” супідрядні, оскільки вони є видами одного і того ж роду – “злочин проти власності”. Графічно їх зображають так:

А –обсяг родового поняття

“злочин проти власності”

В і С – обсяг супідрядних (видових)

понять “крадіжка”, “грабіж”.

Відношення суперечності існує між такими двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге – ці ж ознаки заперечує не створюючи нових. Такі поняття називаються суперечливими. Приклад суперечливих понять: “винний” і “невинний”, “осудний” і “неосудний”. Відношення суперечності існує між позитивними і негативними поняттями.

поняттями.

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.

Протилежні поняття “грубість” і “ніжність”, “білий” і “чорний”. Зміст одного супротивного поняття не тільки включає зміст другого, а й протилежний йому. Тому супротивні поняття не можуть застосовуватися до одного й того ж предмета. Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, між ними може бути третє поняття.

Логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом, називається узагальненням. Узагальнити поняття - означає перейти від виду до роду.

Логічна операція. У процесі якої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, називається обмеженням. Наприклад, коли від поняття “договір” перейти до поняття “угода”, а від нього до поняття “правовідносини” – це узагальнене поняття. А якщо від поняття “договір” перейти до поняття “страхування” – це обмеження понять.

Процес узагальнення і обмеження поняття не безкінечний. Межею узагальнення є категорії. Категорії – це поняття з гранично широким обсягом. Рубежем обмеження є одиничні поняття.

Визначення – логічна операція, з допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться.

Визначення бувають реальні й номінальні. До реальних визначень відносять: визначення через рід й видові відмінності, генетичне визначення.

При визначенні через рід і видову відмінність визначуване поняття підводиться під друге, більш широке поняття , що є найбільшим його рядом, і вказуються ознаки, котрими відрізняється визначуване поняття від інших понять, які входять до цього роду. Визначення через рід і видову відмінність можна зобразити так:

А = ВС

Це найпоширеніший класичний вид визначення. Ним користуються усі науки. У юриспруденції є основним видом визначення.

Генетичне визначення – це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета.