Сторінка
2

Вода - поширення, властивості, аномалії, екологія

1-й учень. Близькі родичі води — сірководень, селеноводень уявляють собою гази, які мають температуру кипіння і температуру плавлення нижче 0°С. Вода плавиться і кипить при вищій температурі. Відомо, що на t° кип. і плавл. речовин впливає його молекулярна маса: із збільшенням її збільшується Г кип. і плавл.

Із 4 речовин (сірководень — H2S, селеноводень —H2Se, телуроводень — Н2Те, вода) вода має най­ меншу молекулярну масу, але t° кип. і плавл. у неї

найбільші.

Цю аномалію можна пояснити тим, що молекули води можуть з'єднуватись одна з одною. Атом кис­ню одної молекули притягує атом водню другої. Зв'язок між ними називається водневим. За рахунок нього молекули зв'язуються і утворюється група молекул. Це заважає випаровуванню води, що збільшує t° кип. і плавл. (Демонструє малюнок).

2-й учень. Вода одна-єдина речовина, яка при охолодженні розширюється. Тому густина льоду менша густини рідної води. От чому лід плаває на поверхні води.

1 дм3 води при ГС має масу 1000 г, а 1 мд криги 916 г. Це показує, що замерзла вода збільшує об'єм на 1/10 частину. Це можна пояснити тим, що з зменшенням 1° збільшується кількість водневих зв'язків між її молекулами і це веде до такого розміщення молекул води, при якому утворюються проміжки між молекулами.

Уявіть собі, як би виглядав наш світ, як що вода мала б нормальні властивості, густина льоду була б більша, ніж води. Тому взимку лід тонув би, а літом навпаки — не танув.

Поступово всі озера, ріки, потоки, джерела перетворилися б на льодяні гроти. Замерзли моря і оке­ани, наш квітучий світ був би льодяною пустелею. Яку чудову аномалію має вода. Діти так полюбляють гратися взимку.

Сніг біленький, наче вата,

на горі, на горі,

Захотілось на санчатах,

Покататись дітворі,

Поки шубки одягали,

Шапки, рукавички,

Снігу зовсім десь на стало,

а кругом водичка.

3-й учень. Звичайний стан води — рідкий. Але і це аномалія. Нормальним повинний бути газо­подібний стан, як у її родичів (сірководень, телуро­водень, селеноводень).

4-й учень. Наявність водневих зв'язків між моле­кулами заважає випарюванню води. Сонце — вели­кий енергетик — воно нагріває воду всюди, де вона є: в морі, океані. Вода засвоює усю енергію сонця і випаровується. Потрібно багато енергії, що роз'єднати зв'язки між молекулами води і перетво­рити її у пару. Немає ні одної речовини у якій теп­лота випаровування була б більша ніж у води.

Метеорологи підрахували, що Сонце випаровує на Землі за 1 хв. мільярд тонн води. Енергія Сонця, яка піднята з водяною парою виділяється назад. Кожну хвилину водяний пар віддає атмосфері Землі багату кількість енергії — 2,2x1018 Дж. Стільки енергії за такий короткий час можуть виробити 40 млн електростанцій. Ця енергія переходить в тепло­ву, вона нагріває повітря. Це вона переносить воду у хмарах і зрошує дощами поверхню Землі.

5-й учень. У кристалах льоду кожна молекула зв'язана водневим зв'язком з 4 сусідніми атомами. Коли приходить зима, утворюється крига, вода віддає енергію, яка гріє землю і повітря.

1 л води, перетворюючись на кригу, гріє на 1°С 250 тисяч літрів повітря. Це пом'якшує перехід до суворої зими з міцним морозом. Тільки тому на Землі існує осінь і весна.

Він день у день,

Іде та йде,

Поглянь у вікна,

Ось він,

Із вересня до нас

веде холодну

мокру осінь.

6-й учень. У воді найбільш високий поверхневий натяг з всіх рідин, крім ртуті. Поверхня води завжди вкрита плівкою з молекул, які зв'язані вод­невим зв'язком. По цій плівці, як по гамаку, бігають водоміри.

Сили поверхневого натягу примушують воду підніматись з глибини грунту і годувати рослини. Вода сама піднімається вверх по капілярах дерев, стеблах трав, переносячи поживні елементи на велику висоту до листя і плодів.

Учень. Вода найпоширеніша речовина на Землі, але в той же час ми можемо сказати, що на Землі не має чистої води. Все, що ми називаємо водою, — це розчини тих чи інших речовин у воді.

Учень. Легенда «Чому багато води у морі” Погнав чоловік до моря волів напувати. Вони не п’ють води, а він усе привертає їх до неї, а далі і каже: «Що за біс. Чому вони не п'ють? Здається, вже й пора б. Хоч сам нап'юсь». Ухопив раз — Спробував удруге — і солона і гірка.

«Е, — каже чоловік, — тому її і багато, що її ніякий біс не п'є». І погнав у друге місце волів напувати.

Учитель. Хто може сказати, чому морську воду не можна пити?

Учень. Тому що в ній міститься хлорид натрію і вона від нього дуже солона на смак. Хлорид натрію або кухонна сіль дуже добре розчиняються у воді.

Вода є найкращим розчинником. У ній розчиняються майже всі гази атмосферного повітря: азот, кисень, вуглекислий газ і різні сполуки май елементів періодичної системи. У ній містяться і частинки пилу.

Все це ми називаємо водою. Розчинні у ній солі надають їй приємний смак. У воді багатьох джерел міститься велика кількість розчинних речовин і вона має цілющі властивості. Така вода називається мінеральною.

Учитель. До кінця XIX ст. усі розчини вважали сумішами 2-х чи кілька речовин, у яких відсутня будь-яка взаємодія між розчинником і розчинною речовиною. Пізніше було доведено, що розчинення — процес не тільки фізичний але й хімічний.

Його фізико-хімічну природу можна спостерігати на дослідах. Як відомо, процес розчинення у воді супроводжується помітним зниженням температури рідини.

Приготуємо один такий розчин “холодильник”: (проводиться дослід).

Зробіть суміш з однакових частин нітрату амонію, кальцінованої соди і води. Цей розчин має приблизно — 25°С. Як бачите, розчин примерзає. При даній реакції теплота вбирається. При розчиненні в воді молекули багатьох речовин сполучаються з молекулами води, утворюючи особливі сполуки — гідрати. І в процесі їх утворення виділяється теплота. У нас в стакані є кристали гідроксиду натрію. Обережно вливаємо у стакан воду, перемішуємо, слідкуємо за термометром. Температура підвищилась приблизно до 110°С. Це означає, що розчинення супроводжується виділенням тепла. Скажіть мені, як називають подібні реакції?

Учень. Реакції бувають ендотермічні, ті, що відбуваються з вбиранням тепла, як у першому випадку, коли розчин замерзає. Так само є реакції екзотермічні, які відбуваються з виділенням тепла, як у другому випадку.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Хімія»: