Сторінка
3

Джек Лондон

Роздуми про життя

Повернувшись після тюремного ув'язнення додому, Джек засів за книги. Він твердо вирішив піти у вечірню школу, а після її закінчення вступити до університету. Джек мріяв стати журналістом чи письменником. Почав вести щоденник. Щоб остаточно зрозуміти, як формувався Джек Лондон, як людина, варто почитати його щоденники. Навіть не віриться, як такий молодий хлопець "ламав" себе і "перекроював" заново. Він писав: "У Америці дуже часто і багато рекламують тисячі різних засобів миттєвого збагачення. Але ось я - молодий, здоровий парубок, б'юся, як риба об лід, і без всякого успіху намагаюся прогодувати свою родину. Я почав замислюватися. У мене дужі м'язи, я з дитинства тяжко працюю: був вантажником, матросом, волоцюгою, робітником на консервному заводі, вугільником, вибивальником килимів, мийщиком вікон. Моя праця коштувала дуже дорого, але є ще дорожча праця. Це - праця інтелектуальна! Взагалі ми всі з того моменту, як починаємо працювати, продаємо себе: робітник продає руки, м'язи, спортсмен - тіло, політик - своє чисте сумління. Я вирішив продавати свій мозок, свій інтелект. Адже людський розум є найдорожчим товаром у світі. Одяг, взуття, м'язи виснажуються і виснажують свого господаря, ідеї мозку не виснажуються ніколи! Цей товар цінують дорожче, ніж будь-що!

Я повернувся до Каліфорнії після в'язниці і засів за книги. Після року бродяжництва у 1895 році вступив до Каліфорнійського університету…" Щоб платити за навчання, він ночами працює в пральні, вантажить вугілля на станціях. Джек слухає лекції з філософії, історії, літератури, англійської і французької мов. Його геніальність, надзвичайна витривалість і впертість зробили свою справу - він випередив своїх однолітків. Чудово здавши екстерном іспити, Джек закінчив курси університету.

У цей час він безтямно закохався в прекрасну дівчину - чисту, наївну, культурну - Мейбл Еплгарт. Вона відповіла йому взаємністю. Джек потрапив у зовсім інший світ - родина Мейбл була дуже заможною. Батько працював головним інженером заводу. Коли Джек приходив до Мейбл в гості, то не знав, куди себе подіти від ніяковості. Не знав, що говорити, як їсти, як сидіти. Щоб не здаватися смішним, перечитував посібники з правил гарного тону і вивчав їх. Згодом став більш упевненим в собі. Джек був високим, атлетичним брюнетом. Мейбл - маленькою, тендітною блондинкою. Джек був простим, звичайним хлопцем, Мейбл - витонченою, ніжною, інтелігентною. Але вони безтямно кохали одне одного.

Між тим, матеріальне становище Джекової родини не налагоджувалося. Джек залишає університет. Поклявшись Мейбл у вічному коханні, він відправляється на Аляску…

У пошуках золота

На Аляску він відправився зі своїм шурином. Труднощі почалися у перший день плавання. Ще в Сан-Франциско вони накупили одягу: светрів, чобіт, шуб, фуфайок, взявши гроші в борг. Багаж був великим, а наймати носильників - дорого. Шурин здався на півдорозі і повернувся, а Джек продовжив свою епопею з трьома тимчасовими попутниками. Тягнули вантаж на собі, залишаючи одну частину позаду і повертаючись за ним знову. Найстрашнішим відрізком подорожі був Чилкутський перевал. Кожен ніс на собі до сімдесяти кілограмів. Цей шлях був не для слабких. Їх зустрічали бурхливі крижані потоки, гірські схили, вузькі кам'янисті стежки, глибокі озера. Джек перемагав навіть корінних жителів - індіанців. Він плив на довгих човнах - пірогах, сплавлявся на плотах, падав у холодну воду. Мужність, витривалість, віра обіцяли йому перемогу. Він без страху дивився в очі небезпеці. Його окриляла надія - забезпечити матір і сестер, а ще не полишав думати про Мейбл, якій поклявся одружитися.

Джек з приятелями добралися до старательського табору на річці Гендерсон, що вище Давсона, а вже на третій день його компаньйон Томмі наткнувся на пісок із золотим блиском. Друзі вирішили, що це - золото і, розробивши документацію та карти, взяли проби грунту і спустилися в Давсон, щоб зробити офіційну заявку на свою ділянку. Тільки оформивши все за законом, вони показали проби грунту спеціалістам. З них сміялися навіть діти у селищі. Золотий пісок насправді виявився слюдою.

Настала зима. Друзі знову і знову намагалися знайти золоту жилу, але навкруги тижнями ішов сніг, вкриваючи землю на 1-2 метри. Джек і його приятелі зазимували в дерев'яній хижці, в якій були великі діри і задувало так, що вітер гуляв по спині. В 50-і роки ХХ ст. учені, літератори, мовознавці, дослідники, які займалися творчістю Д. Лондона, розшукали хижу, в котрій мешкав Джек, і по одній дошці перевезли на його батьківщину. На деяких таких дошках, із яких складався цей загублений в лісах будиночок, ми з трепетом читаємо тексти, написані рукою самого Лондона в ті часи, коли він, будучи 20-річним хлопцем, створював свої безсмертні твори.

Протягом усієї зими про нові розробки золота годі було й думати. Джек з друзями ходить на полювання, ловить рибу і пише. Він пише про все: про красу і вірність індіанських жінок, про вірних друзів, про те, як жадібний мисливець загинув, заховавши у ствол своєї рушниці злитки золота, про те, як людину переслідують вовки, і про те, як замерз одинокий подорожній, заснувши на снігу. Скільки випадків, історій в ці довгі ночі на Алясці розповіло йому життя!

На весну від нестатків зелені та свіжої їжі Лондон захворів на цингу. Він довго тримався, але ясна кровоточили все більше і більше. Джек з двома товаришами спустився на човні вниз по Юкону, а потім проплив вздовж берега Берингового моря на північ до порту Сент-Майкл, пройшовши більше двох тисяч миль. З Сент-Майкла пароплав доставив його до Сан-Франциско.

Він не привіз жодного долара. Навпаки витратив усе, що дали йому в борг. Але Джек привіз найцінніший вантаж - це були щоденники, в яких він записав усе, що бачив і чув. Його геніальна пам'ять зберегла в собі сотні зустрічей, оповідань, легенд, картин величної природи. Він був свідком жорстокої боротьби людини і природи. На Півночі Джек Лондон уперше зустрів і оцінив ще одного давнього, вірного друга людини - собаку, і ця тварина стає героєм багатьох його творів. І головне, після Аляски у Джека закріпилася віра в наймогутнішу силу світу - людину, віра в дружбу, взаємовиручку, волю. З тих пір в людях його приваблюють не гроші і багатство, а здоров'я, сила, мужність, воля і відвертість, властивість виходити переможцем з найскладніших обставин.