Сторінка
2

Методологічні підходи до раціоналізації трудової діяльності

Однією з причин невдалого застосування методів творчого пошу-ку є нехтування вимогами необхідного поділу процесу пошуку на етапи чи перескакування через деякі з них. Найбільш обґрунтованим є поділ процесу пошуку на такі етапи: вибір (аналіз) завдання, пошук ідеї, розвиток її вирішення, розробка проекту (чи рекомендацій), організація залучення необхідних ресурсів. На практиці етапи можуть не мати чітких меж і обмежень у часі. Але й при цьому у більшості випадків доцільно використовувати перший загальний принцип інтенсивної технології творчості: поділ процесу пошуку на етапи і дотримування характерної саме для цього методу послідовності їх виконання.

Другий принцип визначає вимогу необхідної відповідності вибраного методу специфіці завдання і можливостям людини, яка веде пошук.

Психологічні характеристики і можливості кожної людини різні. Одна здатна мислити абстрактно (логічно чи образно), інша — конкретно. Один працівник може спокійно працювати над творчим завданням годинами, інший розв’язує його похапцем або в умовах, коли необхідно відволікатися на іншу роботу. Різними є не тільки здібності, можливості й переваги, що надають тим чи іншим методам, а також внутрішні суперечності.

Взаємозв’язок психологічних характеристик людини і відносно простого об’єкта її праці — технічної системи — вивчає інженерна психологія.

Третій принцип взаємного доповнення та раціонального узгодження методів лежить в основі перспективних нових розробок у методології науково-технічної та організаційної творчості, що є складниками інтенсивної її технології, що формується.

Одна з перших спроб розкрити етапи творчого процесу належить російському інженерові П. К. Енгельмаєру. У своїх дослідженнях

він зближує психологічну структуру творчості технічної, наукової та художньої. Енгельмаєр визначив такі етапи творчого процесу. Перший етап — зародження задуму, акт, в якому основним є інтуїтивне мислення, пов’язане з певним бажанням, стимулом (болінням). Другий етап — це дискурсивне мислення, логіка, міркування та емпірич-не дослідження. Із задуму, який свідчить лише про те, чого людина хоче, виробляється те, що вона може. На третьому етапі винахідник вступає у двобій з матерією, аби свій план виконати реально. Було б великою помилкою нехтувати цим третім етапом.

П. К. Енгельмаєр зазначав: “Ми розглядаємо будь-який винахід як принцип, схему (систему, план) і конструкцію”.

Він визначив такі ознаки людської творчості: 1) штучність — тобто створення культури; 2) доцільність, яка передбачає певну мету, вирішує якесь завдання (користь, краса, істина, добро); 3) раптовість — творчість відрізняється від методичного мислення; 4) цілісність — творчий продукт має ідею, причому одну.

Глибокий аналіз структури творчого процесу, його етапів, а та-кож співвідношення в ньому свідомого і несвідомого здійснили Г. Гельмгольц і А. Пуанкаре.

Існують чотири стадії у творчому процесі:

1) стадія підготовки, або орієнтації, яка характеризується тривалим зосередженням на проблемі з відновленням минулого дос-віду;

2) стадія фрустрації. На цьому етапі проблема усувається і дає місце сурогатним, замінним діяльностям. Фрустрація характеризується емоційною напруженістю, неспокоєм, чуттям приниженості. Дослідники вказують навіть на припинення зусиль пошуку на цій стадії. Можуть з’являтися слабкі психоневротичні симптоми. Баланс відновлюється у творчому акті. Творець, відчуваючи виснаження, може відпочити. У цей період існує недовільне нагадування як сигнал до праці, і тоді несподівані стимули обмежують психічну напруженість та стрімко наближають наступну стадію;

3) період, або момент інсайту. Його не можна передбачити. Він супроводжується “потоком ідей”, альтернативними навіюваннями рішень та швидким успіхом. Це інтегративний період, коли заперечуються минулі невротичні симптоми. Здібності та реакції, які раніше були неможливими, функціонують із готовністю;

4) стадія перевірки, розробки, оцінки. Тут використовуються технічні та чіткі, достатньо виражені правила практики. Ідеї, що виникли у стані інсайту, стримуються зовнішніми реальностями. Без цієї критичної здатності інсайт не може дати щось загальновизнане, значне, соціально цінне. У цей період спостерігаються і сторонні, підтримуючі творчий процес інсайти.

Змісту творчої роботи на кожному етапі пошуку мають, як належить за принципами інтенсивної технології, відповідати можливості і специфіка використаних інструментаріїв творчості. У кожному конкретному випадку можуть бути застосовані або тільки для цього методу характерні підхід, ідея чи деякі інструменти, або весь їх арсе-нал. Термінологія апробованих вітчизняним досвідом інструментаріїв наведена в табл. 1.

Таблиця 1 Термінологія інструментаріїв творчого пошуку у системах раціоналізації