Сторінка
4

Соціальне партнерство

Домовленості укладаються послідовно, починаючи з генеральної. Норми останньої обов'язкові для врахування на подальших рівнях колективних переговорів, а норми галузевої та регіональної — на виробничому рівні як мінімальні гарантії.

Домовленості та колективні договори мають силу міжгалузевих, галузевих і локальних нормативних актів, що регулюють соціально-трудові відносини, і є обов'язковими як для сторін, які їх підписали, так і для органів, що покликані вирішувати колективні та індивідуальні трудові спори. Протягом дії домовленостей і колективних договорів ніхто з представників сторін в односторонньому порядку не може вимагати збільшення (зменшення) розмірів оплати праці та пільг, окрім передбачених.

Норми колективного договору, що припускають рівень оплати праці нижче норм, визначених генеральною, галузевою чи регіональною домовленостями, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть використовуватися тільки у випадку, коли фінансові труднощі підприємства мають тимчасовий характер, тобто — на період їх подолання, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до чинного законодавства, галузеві та регіональні домовленості, а також доповнення і зміни до них набувають чинності після реєстрації Міністерством праці та соціальної політики України в Мін'юсті України.

Контроль за виконанням колективних договорів і домовленостей здійснюють:

• професійні союзи та інші органи, що представляють інтереси найманих робітників і власників засобів виробництва як сторони домовленостей і договорів;

• органи Міністерства праці та соціальної політики України;

• фінансові органи.

Вищий нагляд за дотриманням умов колективних договорів і домовленостей здійснює генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Список використаноїта рекомендованої літератури

1. Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999.

2. Журавлев Π В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь понятий и определений. — М Экзамен, 1999.

3. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.

4. Киреев В И Международная экономика. — М ИНФРА-М, 2000.

5. Колот А М Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення.—К Праця, 1997.

6. Социальные технологии. Толковый словарь. — Москва—Белгород. Луч, Центр социальных технологий, 1995.

7. Экономика и социология труда / Под. ред. Б. Ю. Сербиновского и В. А. Чуланова. — Ростов н/Д. Феникс, 1999.

8. Яковлев Ρ , Федорова М Формирование и порядок определения цены рабочей силы // Проблемы труда. — М., 1995. — № 12.