Сторінка
3
• фрикційне (пов'язане з плинністю робочої сили і переходом від одного виду діяльності до іншого);
Схема 4 Класифікація видів і форм безробіття
• структурне (виникає внаслідок професійної невідповідності, географічної віддаленості місця роботи, недостатньої професійної підготовки тощо). Структурне безробіття відрізняється від фрикційного тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані в інших. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер;
• технологічне (витіснення працівників внаслідок впровадження нової, як правило, автоматизованої техніки й технології);
• сезонне (працевлаштування протягом певного періоду, як правило, в сільському господарстві);
• конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії та зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих;
• циклічне— це є вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язане з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття сягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливанням циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття потерпають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення;
• інституційне безробіття — породжується правовими нормами, що впливають на важливі елементи ринку праці, на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці, а високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівняними із сумами виплат за соціальними програмами, що також знижує пропозицію робочої сили).
На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття. Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних: бідних, бродяг, безпритульних та ін.
Хронічне безробіття пов'язане з відставанням інвестицій від темпів зростання чисельності найманих працівників, а воно, у свою чергу, пов'язане з технологічним безробіттям, що залежить від переходу до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікацій. Певною мірою воно пов'язане з конверсійним безробіттям, що спричиняється скороченням чисельності армії та зайнятих в галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть значно коливатися.
Іноді в літературі зустрічається поняття "ефект гистерезиса" — це є стан безробіття, коли досягнуто його достатньо високий рівень, і воно може значною мірою самовідтворюватися і утримуватися на цьому рівні.
У країнах Європейської Спільноти щорічні втрати від безробіття становлять понад 200 млн евро. У країнах, що розвиваються, є понад 800 млн безробітних. У 1999 р. з приблизно 3 млрд працездатного населення планети повністю безробітними були 150 млн осіб, частково безробітними — 900 млн. В Україні в 1999 р. налічувалося понад 1,5 млн безробітних, а приховане безробіття (вимушені неоплачувані відпустки, скорочений робочий день) становило приблизно 40 % сукупної робочої сили.
Нині в умовах поступового розвитку економіки України, ситуація деяким чином змінилася. Мовою цифр це виглядає так: станом на 1 лютого 2002 p., відповідно до статистичної звітності підприємств, установ та організацій, потреба у працівниках становила 104,9 тис. осіб, що майже на половину більше, ніж у відповідний період минулого року. Навантаження на одне вільне місце становило 7 осіб проти 17 (станом на 1 лютого 2001 р. та 1 листопада 2002 р.).
Незважаючи на обмежену кількість вільних робочих місць, кількість людей, що отримали роботу за сприяння служби зайнятості у січні 2002 р. (порівняно з січнем минулого), зросла майже на третину і становила 48,9 тис. осіб. На 1 листопада 2002 р. рівень зареєстрованого безробіття становив 3,6 % населення працездатного віку проти 4,2 % аналогічного періоду попереднього року .
Економіка може бути ефективною і за наявності деякого добровільного безробіття. На рис. 2 (с. 76) добровільне безробіття показане відрізком між точкою рівноваги Е та рівнем запропонованої на ринку праці робочої сили. Якщо попит на робочу силу зросте, то ставка заробітної плати також збільшиться (крива попиту зсунеться вправо). Добровільне безробіття також скоротиться, тому що ставка заробітної плати збільшиться.
Рівень безробіття в Україні, крім поточного стану ділової активності, визначається природним рівнем безробіття, за якого в довготерміновому періоді кількість людей, які залишають роботу, дорівнює кількості, які її знаходять, тобто безробіття виникає при збалансованості ринку робочої сили.
Природний рівень безробіття — це рівень наявності безробітних, при якому ефективно зростає виробництво, зберігається економічна стабільність та є незначним рівень інфляції. До природного безробіття відносять інституційне та фрикційне безробіття і в якійсь мірі відносять структурне безробіття.
Умовні позначення
DDl — попит на робочу силу
SSl— пропозиція на робочу силу
W в точці Е — ставка заробітної плати, що задовольняє
продавців та покупців робочої сили (ціна робочої сили)
W— ставка заробітної плати
Рис 2 Добровільне безробіття
Якщо кількість шукаючих роботу перевищує наявні вакансії, виходить, що ринок робочої сили не є збалансованим; при цьому спостерігається дефіцит сукупного попиту і циклічне безробіття. З іншого боку, при надлишковому сукупному попиті відчувається "нестача" робочої сили, тобто кількість вільних робочих місць перевищує кількість робітників, які шукають роботу. У такій ситуації фактичний рівень безробіття нижче природного рівня.
Завантажити реферат