Сторінка
2
Для того, щоб компенсувати турботу працівників з приводу можливих коливань рівня їх заробітної плати всі роботодавці в цьому світі збільшують погодину оплату відрядників.
В Україні використовується дві почасові системи оплати праці:
– проста-почасова;
– почасово-преміальна.
При простій почасовій системі оплати праці заробіток робітника визначається кількістю відпрацьованого часу, та рівнем оплати ( тарифній ставці ) за фактично відпрацьований час. Різновидом почасової системи є місячна ставка. При цьому, якщо не відроблено повний місяць, а заробітна плата одержується за ставкою, то вона дорівнює:
ПМС - повна місячна ставка
k - кількість робочих днів
N - фактично відпрацьована кількість днів.
Почасово-преміальна – це проста почасова, яка доповнена преміюванням за досягнення конкретної кількісних та якісних результатів. Заробіток визначається таким чином:
, де
m – година ( дена ) тарифна ставка;
T – відпраціваний час;
П – розмір премій за досягнення встановлених показників та умов преміювання;
K – розмір премій за кожний процент перевиконання показника преміювання;
N – відсоток (кількість пунктів ) перевиконання показника преміювання.
Показники преміювання – це ті виробничі вимоги, виконання яких забезпечує нарахування премій.
Умови преміювання – це ті виробничі вимоги невиконання яких зумовлює невиплату нарахованої премії, або зменьшує її.
Приклади показників та умов преміювання:
1. Виконання та перевиконання виробничіх завдань.
2. Робота по технічно-обгрунтованим нормам.
3. Зниженя браку.
4. Здача продукції з першого пред’явлення.
Система оплати за посадовими окладами практично ні чим не відрізняється від простої почасової і використовується для службовців.
Відрядна форма оплати праці стимулює поліпшення об’ємних та кількісних показників роботи. Вона використовується, якщо збільшення виробітку веде до підвищення ефективності роботи підприємства або іншої економічної організації у цілому.
Заробітна плата за цією системою розраховується як добуток тарифної ставки і кількості об`єкту оплати.
4. Висновки
Основним джерелом доходів найманих працівників (на їх частку припадає понад 90% зайнятого працездатного населення) є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі.
Заробітна плата має бути водночас і "годувальницею", і "пряником", і "батогом", і "кермом".
Вона має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю, моральне і фізичне задоволення від виконованої птаці. Тому питання про оплату праці та її вдосконалення є і буде актуальним.
Список використаної літератури
1. Закон України від 4.09.1994 р. “Про межу малозабеспеченності” //Відомості Верховної Ради України. – 1994.
2. Закон України від 20.04.1995 р. "Про оплату праці" //Відомості Верховної Ради України. – 1995.
3. Іванкевич. Законодавство України щодо виплати заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.- Україна: Аспекти праці, № 6, 1998
4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: 1978.
5. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення – К.: фірма “Праця”, – 1997.
6. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник.-К.:КНЕУ,1998.
1 2
Інші реферати на тему «Економіка підприємства»:
Статутний капітал підприємництва – важливе формування його активів
Види бригад за ознаками
Шляхи підвищення продуктивності праці персоналу на виробничому підприємстві
Сутність прибутку підприємства, норма прибутку
Управління матеріальними ресурсами як чинник мінімізації витрат на виробництво продукції та максимізації доходів фірми
