Сторінка
2

Водні ресурси України. Охорона середовища перебування умов розмноження і шляхи міграції тварин. Планування використання земельних і мінеральних ресурсів

Дніпро є однією з найбільших рік України, верхів'я якої розташоване на території Російської Федерації та Білорусі. Дніпро - третя за величиною (після Волги і Дунаю) ріка Євро­пи. Загальна площа його басейну становить 518,5 тис. км2. В Україні басейн Дніпра займає 65% її території. Водні ресурси Дніпра оцінюються в маловодний рік в 35 км3; при середній во­дності його стік становить 53,5 км3.

Свій початок ріка бере на заході Російської Федерації- на Валдайській височині, де витікає невеличким струмочком з бо­лотного масиву Аксенінський мож. Далі, поповнюючись на своєму 2201-кілометровому шляху (в тому числі 981 км по Україні) численними притоками, впадає в Дніпровський ли­ман - витягнуту зі сходу на захід (58 км) затоку північної час­тини Чорного моря (близько 16 км завширшки і 5-8 м зав­глибшки) площею 800 км2.

У зв'язку з відбором великої кількості дніпровських вод (близько 30%) для зрошення, для потреб промисловості та жит­лово-комунального господарства їх потрапляє в лиман усе менше. Тому солоність води в Дніпровсько-Бузькому лимані збільшується (до 13%).

На берегах Дніпра розташовані великі міста України - Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, За­поріжжя, Нікополь, Херсон. Він є найбільшою судноплавною річковою артерією України, основним джерелом водопоста­чання.

В останні десятиліття на Дніпрі споруджено каскад водо­сховищ, що дозволило значно поліпшити умови для судно­плавства і водопостачання. Води Дніпра живлять Інгулецьку зрошувально-обводнювальну, Краснознам'янську і Каховську зрошувальні та інші системи. Збудовано канали Дніпро-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг, Північно-Кримський.

Дніпро живиться 32 тис. водотоками, в тому числі більш як 1000 річок; лише 90 з них перевищують довжину 100 км.

У результаті спорудження великих дніпровських водосхо­вищ (довжина берегової лінії становить понад 3 тис. км), рівень води в Дніпрі підвищився на 1-15 м. Це призвело до підтоплен­ня великих площ, особливо низин, які фактично вибувають з активного сільськогосподарського користування. Здебільшого це прирічкові, відносно добре зволожені землі, які раніше інтен­сивно використовувалися в сільському господарстві. Підтоп­лення найбільш масштабно проявляється в придніпровських регіонах Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької і Херсонської областей.

Водні ресурси України забруднені радіонуклідами. В донних відкладеннях Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпропетровського і Каховського водосхо­вищ виявлено значні зони накопичення цезію-137, цезію-134. Спостерігається інтенсивна міграція радіонуклідів з півночі на південь. У Кременчуцькому водосховищі накопичення радіонуклідів щорічно зростає на 40%; у Дніпродзержинському, За­порізькому і Каховському водосховищах - на 10%. Накопичення найпоширенішого цезію-137 у водах Київського водосховища оцінюється в 7200 Кі, Канівського - 2200 Кі1.

Усього аварійний викид техногенних радіонуклідів на Чор­нобильській АЕС становив понад 50 млн. Кі, в тому числі довгоживучих - цезію-137, стронцію-90, плутонію-239, плутонію-240. Близько 120 тис. км2 території України зазнає забруднення ма­лими дозами радіації і 45 тис. км2 - середніми і великими.

Другою за протяжністю (після Волги) рікою Європи є Дунай, який в нижній частині (157 км) протікає по Україн-сько-Румунському кордону. Бере свій початок в Шварцвальді (Німеччина) і тече через десять країн - Німеччину, Австрію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Сербію, Хорватію, Болгарію, Румунію та Україну. Його довжина 2960 км, пло­ща басейну - 817 тис. км2. Дунай - важлива транспортна ар­терія Європи - через систему каналів з'єднується з Рейном, Ельбою та Одером. Ріка замерзає лише в холодні зими, на 40-60 днів на рік. У межах України розташовані великі за площею Дунайські плавні (15 тис. га), що становить близько 10% їх загальної площі. Дунайські плавні- унікальний ра­йон гніздування (близько 220 видів) і зимівлі (120 видів) птахів, їх відпочинку під час перельотів. Тут водиться понад 100 видів риб. У нижній течії ріка утворює гирла (рукави). У межах України знаходиться Кілійське гирло, поза її межа­ми - Сулимське і Георгієвське. Дунай - судноплавна ріка зі значними енергоресурсами, частина яких використовується (сумарний гідропотенціал у середній за водністю рік оціню­ється в 42 млрд. кВт/год.).

Дунай багатий рибою, вилов якої через забруднення різко скорочується (за 1990-1994 рр. з 4,0 тис. т до 2,5 тис. т). Вилов­люють товстолобиків (1,3 тис. т у 1994 р.), карасів (0,4 тис. т), оселедців (0,3 тис. т) тощо.

Найбільшими притоками Дунаю є Тиса і Прут. У нижній його частині розташовані великі заплавні озера Кагул, Ялпуг з Кугурлуєм, Катлабуг, які з'єднані з Дунаєм. Проводяться мас­штабні роботи по завершенню будівництва Дунайсько-Дністровської зрошувальної системи.

Великою річкою, що протікає в західній частині України, є Дністер. Його довжина становить 1362 км, у тому числі в ме­жах України - 705 км, площа басейну - 72,1 тис км2. Дністер витікає на окраїні с. Вовчого поблизу м. Турки Львівської об­ласті. У верхній течії Дністер є типовою гірською рікою, харак­теризується значним перепадом вузького звивистого русла, стрімкими і скелястими V-подібними схилами долин та їх знач­ними висотами (70-100 м). На невеликій відстані від витоку (900 м абсолютної висоти) до м. Самбір (близько 500 м) швид­кість течії Дністра дуже висока. Тут русло ріки вузьке, його ширина не перевищує 45-50 м. У гірській частині Дністер жи­виться густою мережею невеликих річок і потоків, водність яких у різний час коливається в широких межах залежно від кі­лькості опадів. Униз по течії притоки Дністра стають протяж­нішими і повноводнІшими, їхні басейни характеризуються біль­шими площами, а на значній відстані нижче Самбора Дністер набуває типових рис рівнинної ріки з широкими (12-15 км), здебільшого заболоченими долинами, повільною течією, неви­сокими берегами.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Інші реферати на тему «Екологія»: