Сторінка
2

Екологічна енергетика. Продукти згорання при утилізації відходів

Вплив на довкілля ГЕС. У наш час ГЕС виробляють близько 20 % електроенергії у світі. Деякі країни з гірським рельєфом і швидкими річками (Норвегія, Таджикистан, Киргизстан) свої потреби в електро­енергії задовольняють переважно за рахунок ГЕС. Порівняно з ТЕС і АЕС гідроелектростанції мають низку переваг:

• вони зовсім не забруднюють атмосферу;

• поліпшують умови роботи річкового транспорту;

• працюючи в парі з ТЕС, беруть на себе навантаження під час максимального (пікового) споживання електроенергії;

• агрегати ГЕС уводяться в дію дуже швидко, на відміну від агрегатів ТЕС, яким потрібно кілька годин для розігрівання й виходу на робочий режим (або ж треба утримувати один з агрегатів ТЕС у «гарячому» режимі, витрачаючи дефіцитне паливо).

Разом із тим ГЕС, особливо ті з них, що побудовані на рівнинних річках, завдають шкоди довкіллю.

• На Дніпрі, наприклад, водосховищами затоплено величезні пло­щі найродючіших у Європі земель: Київським — 922 к\г, Канівським — 675. Кременчуцьким — 2250, Дніпродзержинським — 567, Дніпров­ський — 410, Каховським — 2155 км'. У сумі це становить майже 7000км: — чверть території Бельгії! Важко уявити, скільки сільськогоспо­дарської продукції недоодержала Україна через це. Із затоплюваних ділянок довелося відселяти жителів сотень сіл, прокладати нові дороги й комунікації тощо. Пішло під воду багато історичних і ландшафтних пам’яток.

• У місцевостях, розташованих поблизу водосховищ, піднімається рівень фунтових вод, заболочується територія, виводяться із сівозмін великі плоїш землі.

• На водосховищах тривають обвали берегів, які на окремих ділянках відступили вже на сотні метрів.

Греблі перетворили Дніпро на низку застійних озер, що мають слабкий водо­обмін та погану самоочищуваність і стають уловлювачами промислових забруднень.

Дуже потерпають від гребель мешканці річок — планктон і риба. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, які до того ж стають непридатними для нересту через заглиб­лення. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін. Водосховища, забруднені стоками й добривами, що змиваються з полів, улітку нерідко «цвітуть», що спри­чинює масову загибель риби та інших мешканців водойм.

Якщо підрахувати всі ці збитки від будівництва й роботи ГЕС на рівнинних територіях, стає зрозуміло, що твердження про «найдешевший кіловат», який нібито дають ГЕС, не відповідає дійсності. Очевидно, що великі ГЕС раціонально будувати лише в гірських районах. Можливо, в майбутньому нам чи нашим нащадкам доведеться спускати воду з деяких «рукотворних морів» на тому ж Дніпрі.

Багато шкідливих для природи речовин потрапляє у навко­лишнє середовище після проведення очистки на теплоелектро­станціях - ТЕС. Відходи ТЕС можна застосовувати в народно­му господарстві, але потрібно вирішити, як їх вловлювати і ви­користовувати. Ефект буде подвійним - речовини не будуть за­бруднювати атмосферу і стануть сировиною.

Нагріті викидні води ТЕС використовуються для рибороз­ведення. Крім того, енергія нагрітої води не втрачається, що сприяє покращенню екологічного стану природних водойм. Воду і енергію економить зворотне водопостачання.

На ТЕС накопичено багато золошлаків, які можуть бути використані як будівельні матеріали. Продукти спалювання ву­гілля на ТЕС - шлак, вода дають значний економічний ефект при використанні в народному господарстві. Шлак можна ви­користовувати в промисловості замість цементу, що приведе до покращення стану навколишнього середовища, адже земля зві­льниться від шлаку, менше буде втрачатися води.

Значна частина паливно-енергетичних ресурсів у рідкому стані використовується на транспорті, який є одним із основних забруд­нювачів атмосфери. Енерговикористання на транспорті росте вна­слідок росту парку транспортних засобів, а середня ефективність використання енергетичних ресурсів складає 20-25%. Всі заходи по економії енергії на транспорті зводяться в основному до економії бензину і дизельного палива. Головний напрямок економії енерге­тичних ресурсів на автомобільному транспорті - зменшення пито­мих витрат палива на кожні 100 км.

При використанні природного газу викид двигунами внут­рішнього згорання шкідливих компонентів скорочується у 3-5 разів, хоч витрати пального в двигунах внутрішнього згорання більші. Заміна рідкого пального на газоподібне зменшує забруд­нення атмосфери і економить нафту - дефіцитний вид енер­гетичних ресурсів.

Заходи по активізації паливно-енергетичного комплексу не забезпечили помітних результатів. Натомість в окремі роки за­мість запланованого зниження енергоємності національного доходу, вона помітно зростала. В перспективі передбачається переорієнтація паливно-енергетичного балансу з використан­ням рідких і газоподібних енергоносіїв на тверде паливо і атомну енергію.

На території України є значні запаси вугілля, більша части­на якого використовується на теплових електростанціях. Електростанціями викидається 60% окислів азоту, 50% окислів сірки від загальної кількості викидів всією промисловістю країни. В середньому при спалюванні 1 т в атмосферу викидається 23 кг сірчистого газу, 50 кг вуглецю, 17 кг вуглеводнів, 8 кг азоту. Постає проблема вивчення механізмів утворення шкідливих речовин при спалюванні палива, розробки методів зниження викидів таких речовин, розробки необхідного для цього облад­нання.