Сторінка
4

Екологічні проблеми використання атомної енергії

[3] Так, наприклад, після закриття Чорнобильської АЕС почалося активне вербування українських висококваліфікованих фахівців для роботи на російських АЕС з реакторами РБМК (із 29 російських працюючих енергоблоків 11 є блоками РБМК, тобто “чорнобильського типу”). Підготувати фахівця такого рівня – справа тривала й дорога. Росія належним чином оцінює наших фахівців, а Україні вони виявилися начебто непотрібними.

[4] У кінці статті подані специфічно-професійні абревіатури, вживані у сфері ядерної енергетики.

[5] Нинішня атомна енергетика орієнтується на відкритий паливний цикл, у якому задля зниження активності відпрацьованого палива воно 30—50 років витримується у спеціальних проміжних сховищах, а вже після цього ховається під землею на дуже тривалий термін. Окремі компоненти РАВ зберігатимуть радіоактивність протягом тисяч років.

[6] “Ядерними” прийнято називати країни, що володіють атомною зброєю. Саме в них є заводи зі збагачення урану, бо для ядерної зброї потрібний уран із вмістом 235U біля 80-90%. В природному урані його 0,07% , а в ядерному паливі для LWR – близько 4% .