Сторінка
4
Найбільшу загрозу для людства становить забруднення атмосфери радіоактивними речовинами. Ця проблема вперше виникла в 1945 р. після вибуху двох атомних бомб, скинутих з американських літаків на японські міста Хіросиму й Нагасакі. Природна радіоактивність існує незалежно від діяльності людини.
Живі істоти певною мірою пристосувалися до неї, хоч шкідливість її для них є очевидною.
Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год за 45 хв вимиває з повітря 28 % часточок пилу діаметром 10 мкм). Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд т кам'яного вугілля і 0,8 млрд т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу.
За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 мли т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50— 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.
Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:
· парниковий ефект;
· озонова дірка;
· кислотні дощі;
· смог.
Вплив транспорту на атмосферне повітря. В промислово розвитих країнах основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт, парк якого безупинно росте. Якщо в 1900 р. на планеті нараховувалося біля 6 тис. автомобілів, то до 2000 р. чисельність світового парку автомашин досягла 500 млн. одиниць.
Частка автотранспорту в забрудненні атмосфери продуктами згоряння показана в табл.1.
Таблиця 1
Обсяги викидів продуктів згоряння, млн. т. рік
|
Продукти згоряння |
Джерела продуктів згоряння продуктів згоряння | |
|
автомобілі |
електростанції, промисловість і т.д. | |
|
Оксид вуглецю |
59,7 |
5,2 |
|
Вуглеводні й інші органічні речовини |
10,9 |
6,4 |
|
Оксиди азоту |
5,5 |
6,5 |
|
Сполуки , що містять сірку |
1,0 |
22,4 |
|
Макрочастки |
1,0 |
9,8 |
Викиди автомобільного транспорту істотно залежать від режиму роботи двигуна і якості використовуваного палива. Зразковий склад вихлопних газів автомобілів поданий у табл. 2.
Таблиця 2
Наближений склад (% по обсягу) вихлопних газів автомобілів
|
Компоненти |
Вміст компонентів у вихлопах | |
|
карбюраторний двигун |
дизельний двигун | |
|
N2 |
74-77 |
76-78 |
|
О2 |
0,3-8 |
2-18 |
|
Н2О |
3,0 - 5,5 |
0,5 - 4.0 |
|
СО2 |
5,0-12,0 |
1,0-10,0 |
|
СО |
5.0 - 10,0 |
0,01 - 0,5 |
|
Оксиди сірки |
0-0,8 |
2* 10 -4 - 0,5 |
|
Вуглеводні |
0,2 - 3,0 |
1 * 10 -3 - 0,5 |
|
Альдегіди |
0-0,2 |
(1 - 9) * 10 -3 |
|
Сажа |
0-0,4 г / м -3 |
0,01 -1,1 г / м -3 |
|
Бензапірен |
(10-20) * 10-6 г/м –3 |
до 1 * 10 -5 г / м -3 |
До токсичних відносять такі компоненти вихлопних газів: оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні. Крім того, деякі види палива містять сірку; що обумовлює вміст у вихлопних газах діоксиду сірки.
З початку 1930- х років тетраметил- і тетраетил свинець добавляють у якості антидетонатора до переважної більшості бензинів у кількості 80 мг • л -1. При прямуванні автомобіля від 25 до 75% цього свинцю викидається в атмосферу, осаджується на землю, потрапляє в поверхневі води. Свинець акумулюється в ґрунті і рослинності уздовж автострад (у містах - уздовж вулиць із пожвавленим рухом), помітна кількість сполук свинцю утримується в повітрі великих міст. За даними США і Великобританії, до 90% усього свинцю, що утримується в атмосфері, варто віднести за рахунок вихлопних газів. В даний час у ряді країн (Японії й ін.) використання етилованого бензину заборонено. Виходячи із середніх втрат нафтопродуктів на одну автомашину 10 - 11 л в рік, загальний викид нафтопродуктів світовим автомобільним парком обчислюється 2,1-2,2 млн. т у рік, причому велика частина його потрапляє в ґрунти і гідросферу.
Інші реферати на тему «Екологія»:
Фенологічні спостереження за інтродукованими сортами гіацинтів (hyacinthus l.) та нарцисів (narcissus l.) в умовах степового Придніпров’я
Карпатський національний природний парк
Вплив умов середовища на організми. Проблеми сміття. Раціональне використання та охорона природних ресурсів
Раціональне використання та охорона повітряного басейну
Дослідження морфофізіологічних параметрів ялини європейської (Picea abies (L.)Karst.) за дії кислотних дощів у мікрокосмних моделях
