Сторінка
2
Для періоду весняної повені та осінніх паводків характерне поступове зростання вмісту сульфатів від 30-35 мг/дм3 по посту Самбір до 50-55 мг/дм3 – по посту Могилів-Подільський. У ці сезони також спостерігається деяке зменшення (до 40-45 мг/дм3) вмісту сульфатів по посту Жванець.
Відповідно до зміни водності та вмісту іонів уздовж ріки, змінюється іонний стік, як загальний, так і стік сульфат-іонів.
У період весняної повені спостерігається максимальне винесення іонів із території водозборів (табл. 2). По посту Самбір (знаходиться вище зони розповсюдження гіпсо-ангідритів) цей показник становить 48 %, по решті постів він коливається в межах 31-38 %. На літній період припадає, відповідно, 17 та 22-29 % загального іонного стоку. За осінній період Дністер біля Самбора виносить 12 % загального іонного стоку, за зимовий – 23%.
Таблиця 2. Частка сезонного іонного стоку в річному, %
| Сезон |
Пост | |||||||||
| Самбір | Галич |
Заліщики | Жванець | Могилів Подільський. | ||||||
| Загальний іонний стік | ||||||||||
| весна |
47,8 |
33,3 |
34,2 |
38,3 |
30,7 | |||||
| літо |
17,4 |
29,2 |
28,5 |
22,2 |
28,3 | |||||
| осінь |
11,8 |
16,8 |
18,1 |
18,7 |
20,7 | |||||
| зима |
23,0 |
20,7 |
19,2 |
20,8 |
20,3 | |||||
| Стік сульфат-іонів | ||||||||||
| весна |
50,4 |
34,2 |
34,1 |
39,2 |
37,6 | |||||
| літо |
16,9 |
28,6 |
28,8 |
20,6 |
26,5 | |||||
| осінь |
11,7 |
14,9 |
13,4 |
17,0 |
15,8 | |||||
| зима |
21,1 |
22,3 |
23,7 |
23,2 |
20,0 | |||||
Для решти постів осіння та зимова частка іонного стоку практично однакова – по 18-20 %.
Сульфати протягом року виносяться водами Дністра також нерівномірно. Для поста Самбір, який знаходиться вище зони розвитку гіпсо-ангідритів, характерний свій розподіл стоку сульфатів: 50 % їх виноситься весною, 17 влітку, 12 восени і 21 – узимку. Решта постів характеризується приблизно однаковим міжсезонним розподілом стоку сульфатів: 34-39 % річного стоку сульфатів припадає на весну, 20-28 – на літо, 13-17 – на осінь і 20-24 – на зиму.
Більш рівномірний протягом року розподіл стоку сульфат-іонів можна пояснити буферною ємністю підземного сульфатного карсту – здатністю поглинати маломінералізовані води весняного сніготанення та дощові опади, затримувати їх у підземних колекторах, насичуючи сульфат-іонами та поступово віддавати у річкову мережу.
Важливою проблемою є розрахунок частки підземного стоку, що проходить через закарстовану гіпсо-ангідритову товщу [Claassen, 1981], призводячи до розчинення порід, наслідком чого є збільшення об’єму підземних порожнин та утворення провалів.
За розрахункову ділянку ми прийняли частину басейну Дністра, обмежену водпостами Самбір та Жванець. Склавши баланс стоку сульфатів з цієї території, можна орієнтовно оцінити стік підземних вод, що проходить крізь закарстовані породи:
Завантажити реферат