Сторінка
3
Візбрекінг мазуту та гудрону
Візбрекінг-варіант термічного крекінгу, спрямованний на зниження в’язкості котельного палива.
Термічні параметри-температура 450-480°С,тиск 2-5Мпа(параметри нестабільні в зоні реакції).
Реактори –змійовик трубчатої печі. Після змійовика реакцію можна проводити у виносній реакційній камері.час перебування у змійовику 3-5 хвилин у РК до 2 хвилин. Сировина-залишки післяперегонки, мазут, гудрон та напівгудрон.
Продукти-вуглеводневий газ, крекінг-бензин, керосиново-газойлева фракція, термогазойль, крекінг-залишок. Процес можна проводити так, щоб здобути крекінг-залишок чи термогазойль. Вихід продуктів для неглибокого(1) та глибокого (2) варіантів.
Варіант 1 Варіант2
Вуглеводневий газ 2,5 9,0
Крекінг-бензин 17,6 28,0
Керосиново-газойлева 3,9 -
Термогазойль - 22,0
Крекінг-залишок 74,4 39,0
Втрати 1,6 2,0
В газі та бензині багато алкенів. Великий вміст сірки. Крекінг-залишок використовують як паливо для котлів-має значно меншу в’язкість: сировина n50’=46000мм2/с крекінг-залишок 16000мм2/с. Для зменшення коксостворювання в реакційну зону додають водяний пар, присадки чи продукт з значним вмістом ароматичних вуглеводневих.
Жорсткий крекінг дистилятних продуктів
Це варіант термічного крекінгу з метою здобуття термічного газойлю-сировини для виробки нафтового коксу та технічного нафтового вуглецю.
Технологічні параметри-температура 530-550°С, тиск 2-5 МПа. Реактори-змійовики трубчатої печі крекінгу, другий змійовик,у який додають водяну пару має назвусокінг-секція. Сировина-дистилятні продукти-газойлі (з вакуумної перегонки). Додаткові вимоги-малий вміст сірки, багато поліциклічних ароматичних вуглеводневих (31-74%), малий вміст асфальтенів, низька зоальність.
Продукти для гольчатого коксу для технічного вуглецю
Газ 15 10
Бензин (65-200°С) 20 21
Газойль (200-350°) 30 37
Крекінг-залишок 35 32
Теплова напруженість змійовиків –68-80 МДж/м2с (РК-2) ;102-112МДж/м2с (РК-1).
Деструктивна перегонка мазуту
Це перегонка мазуту з поперенім випаровуванням в змійовиках трубчатої печі та випаровувачі. Випаровування при 460-455°С та атмосферному тиску супровожується термодеструкційними процесами. Далі суміш перегоняють у вакуумі. Легкі продукти відгоняються з випаровувача. Час перебування мазуту у випаровувачі 1-1,5години, температура 420-425°С тиск до 0,2МПа. Порівняно з вакуумною перегонкою при деструктивній перегонці вихід світлих продуктів дещо збільшується.
Вакуумна перегонка деструктивна перегонка
мазуту мазуту
Гази разложення 1,0% 1,7%
Бензин - 3,84%
Керосин+ДП 4,7% 11,83%
Газойль 50,9% 60,39%
Залишок (гудрон) 43,4% 22,24%
1.5.4. Піроліз нафтопродуктів
Призначення-виробництва газу з високим вмістом ненасичених вуглеводневих, в першу чергу-етилену та пропилену.
Схема вміщує блоки-реакторних та поділення суміші. Реакторний блок-9 пічей+1піч для етану-пропанової фракції.при поділенні суміші створюється поток легких насичених вуглеводнів-етану, пропану та інших, котрі повертають у реакторний блок на піроліз.
У зв’язку з малим часом реакції треба швидко охолоджувати реакційну суміш. Для цього використовують закалочні апарати-котлів-утилізаторів, де у міжструйному просторі кипить вода під тиском 10-12МПа та виробляється пар високого тиску.
Параметри-температура 700-200°С, тиск-близький до атмасферного.краща сировина для здобуття С2Н4-етан, вихід продукту 80%, алкани-пропан-48%,бутан-45%.
Нафтени, арени, вищі парафіни дають інші продукти. Вибір сировини головним чином опираючись на доступність.у США-природний газ чи С2Н6, у Європі-піроліз прямогонних бензинових чи керосино-зазойлевих фракцій. З бензину здобувають етилен 22-32%, метан 12-16%, пропилен10-17%,фракціяС4-5-12%, арени С6-С8-6-13%, смола-4-8%.
Напрямок змін –збільшення долі важкої сировини з попередньою підготовкою за допомогою гідрокаталітичнихпроцесів. Інтенсивно розробляються нові технологічні процеси-каталітичний піроліз, піроліз з ініціаторами, гідропіроліз тощо.
Коксування нафтових продуктів (залишків)
Призначення процесу-здобуття нафтового коксу.
Нафтеновий кокс-тверда речовина з r=1400-1500кг/м3. використовують (С) нафтеновий кокс, як відновлювачта електротехнічний матеріал.
Схема перетворень у рідинній фазі:
арени®смоли®асфальтени®нафтеновий кокс-графіт (С)
ароматизація
алкани, нафтени, алкени
Нафтенові залишки вміщують сполуки з невисокою термічною стійкістю (за рахунок b-зв’язків з С=С чи ароматичним кільцем).
Низкомолекулярні продукти в залишках перетворюються по звичайній схемі в продукти-ніжчі алкени, алкени та інші.
Таким чином здобувають до 705 цінних газоподібних продуктів та рідини, тому коксування нафтенових залишків-це один з засобів переробки залишків після перегонки в дистилятні продукти.
Сировина-r=990-1020кг/м3,коксуємість 4-10%мас, S-0,4-2,5% (з малосірчаної нафти), гудрони, крекінг-залишок, важкі газойлі.
ЛIТЕРАТУРА
1. Технологические расчеты установок переработки нефти: Учебн. пособие для вузов / Танатаров М.А., Ахметшина М.И., Фасхутдинова Р.А. и др. / Под ред. М.А.Танатарова. -М.: Химия, 1987. -352 с.
2. Химия нефти и газа: Учебн. пособие для вузов / А.И. Богомолов, А.А. Гайле, В.В. Громова и др./Под ред. В.А. Проскурякова, А.Е. Драбкина -Л.: Химия,1989.-424 с.
3. Альбом технологических схем процессов переработки нефти и газа./Под ред. Б.И. Бондаренко.-М.: Химия,1983.-128 с.
4. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа.Ч.1.-М.:Химия,1975
5. Смидович Е.В. Технология переработки нефти.Ч.2.-М.:Химия,1980.-328с
6. Справочник нефтепеработчика. В 2-х томах./Под ред. С.К.Огородникова. -Л.:Химия, 1978.
7. Рудин М.Г. Карманный справочник нефтепереработчика.-Л.:Химия,1989.
8. Расчеты основных процессов и аппаратов нефтепереработки. / Под ред. Е.Н. Судакова.- М.:Химия, 1979.
9. Сарданишвили А.Г., Львова А.И. Примеры и задачи по технологии переработки нефти и газа.-М.:Химия,1980.-256 с.
Завантажити реферат