Сторінка
3

Класифікація твердих горючих копалин

Буре, кам'яне вугілля й антрацити розділені на 14 технологічних марок, 24 групи і 40 підгруп у залежності від їхніх технологічних властивостей. Генетичні і технологічні показники встановлюють для кожного шахтопласту за пластовою пробою з неокисненої зони. Відповідно до технологічних властивостей у ДСТ зазначені напрямки використання вугілля.

Для суміші вугілля пластів і ділянок (однієї шахтовидачі) визначають для кожного пласта чи ділянки показники, передбачені ДСТ, і на підставі отриманих даних, з урахуванням запланованої участі в суміші кожного пласту чи ділянки, обчислюють середньозважені показники і за таблицями визначають кодовий номер, марку, групу і підгрупу вугілля.

Приклади:

1. 1113219 (R0=1,10-1,19 %,клас II), категорія I (еОК не більше 20 %), тип 32 (Vdaf=32-33 %), підтип 19 (y=19 мм). Марка Ж, група IЖ ;

2. R0= 1,48, еОК=38 %, Vdaf=18,2 %, y=11мм (1431811, ОС, ОСВ).

Міжнародна система кодификації кам'яного вугілля була прийнята комітетом ЄЕК у вересні 1987 року на його 83 сесії і затверджена в 1988 році.

Система кодификації дозволяє виробникам, продавцям і покупцям уникати неоднозначності якісних характеристик вугілля, що відповідають вимогам конкретних областей його застосування. У цьому зв'язку важливо забезпечити застосування нової системи для кам'яного вугілля різного походження, різного геологічного віку і різних басейнів, як рядового, так і збагаченого, що залягає в пласті чи світи пластів.

Нова система кодификації заміняє кодифікаційну систему 1956 року, яка стала непридатною в умовах зростаючого інтересу до вугілля і швидкого розширення торгівлі вугіллям, використовуваного для вироблення теплової енергії і виробництва металургійного палива.

Для характеристики вугілля середнього і високого рангів, були обрані основні параметри, до яких належать:

· відбивна здатність вітриніту;

· рефлектограма вітриніту;

· мацеральний склад;

· індекс вільного спучування;

· вихід летких речовин;

· зольність;

· загальний вміст сірки;

· вища теплота згоряння.

Для дійсної системи кодификації границя між вугіллями низького і більш високого рангу установлюється відповідно до загальної класифікації.

Вугіллям низького рангу вважається вугілля з вищою теплотою згоряння менш 24 МДж/кг і середнім показником відбиттня вітриніту (Rо) менше 0,6 %.

Вугіллям більш високого рангу, до якого відносять усі вугілля середнього і високого рангів, вважається:

· вугілля з вищою теплотою згоряння понад 24 МДж/кг.

· вугілля з QВ<24МДж/кг, за умови, що середній показник відбиття вітриніту R0і0,6 %.

Система кодификації вугілля середнього і високого рангу призначена для рядового і збагаченого вугілля окремих пластів чи світи пластів (табл. 2.4).

Для характеристики вугілля середнього і високого рангів використовується 14-значна кодификація, основана на наступних восьми параметрах вугілля, що дозволяють одержати інформацію про ранг, тип і марку вугілля:

Тепер розглянемо все це докладніше (табл. 2.4).

Перші дві цифри коду позначають відбивну здатність вітриніту, що відповідає нижній межі 0,1%-го діапазону значень середнього показника відбиття вітриніту, помноженому на 10.

Третя цифра дає характеристику рефлектограми. Наприклад, якщо в коді стоїть 0, то рефлектограма без розривів, вугілля в пласті.

Четверта і п'ята цифра позначають індекс складу мацеральної групи, а саме: четверта цифра відповідає нижній межі 10 %-го діапазону значень вмісту інертиніту (без мінеральних речовин), розділеному на 10, а п'ята цифра позначає верхню межу 5%-го діапазону значень вмісту лейптиніту.

Шоста цифра позначає індекс вільного спучування, що відповідає нижній межі діапазону його значень з інтервалом у 1/2.

Сьома і восьма цифри відповідають межі 2 %-го діапазону значень виходу летких речовин на сухий беззольний стан при виході летких речовин вище 10 % і 1 %-го діапазону при виході летких речовин менш 10 %.

Дев'ята і десята цифри відповідають нижній межі 1%-го діапазону значень зольності за сухим станом.

Одинадцята і дванадцята цифри відповідають нижній межі 0,1 %-го діапазону значень загального вмісту сірки на сухий стан, помноженому на 10.

Тринадцята і чотирнадцята цифри відповідають нижній межі діапазону з інтервалом 1 МДж/кг значень QВ на сухий беззольний стан.

Сьогодні в Україні діє система класифікації вугілля відповідно до ДСТУ-3472-96 (табл. 2.5.), у якому передбачено поділ на 9 марок (Б, Д, ДГ, Г, Ж, ДС, ПС, П, А).

Серед класифікаційних показників:

· середній показник відбиття вітриніту R0, %;

· вихід летких речовин Vdaf, %;

· товщина пластичного шару у, мм;

· індекс Рогу RI, відн.од;

· теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг.

У зв'язку з труднощами у постачанні високоякісного коксівного вугілля і обмеженістю його запасів в Україні усе більшого значення набуває постачання кам'яного вугілля з Польщі. Основне застосування воно знаходить у підготовці шихт на коксохімічних підприємствах України. У табл. 2.6 приведена класифікація кам'яного вугілля Польщі у відповідності зі стандартом PN-82/G-97002.

Таблиця 2.4 - Міжнародна система кодификації вугілля середнього і високого ступеня вуглефікації