Сторінка
2
Порушення цієї вимоги призводить до застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій. А це, у свою чергу, сприяє відверненню власних оборотних коштів підприємства, що негативно позначається на фінансових результатах роботи такого суб'єкта.
Порушення законодавче встановлених строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, за винятком наявності у підприємства резидента індивідуальної ліцензії (дозволу) на подовження строку, тягне за собою застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій у вигляді пені (табл. 5.5).
Таблиця 5.5. Розмір пені і порядок її нарахування
|
Вид операції | Розмір і порядок нарахування пені | Примітка |
|
Експорт-імпорт (перша операція -перерахування авансу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг)) |
Пеня нараховується у розмірі 0,3 % за кожний день прострочення від суми виручки, що не надійшла (або митної вартості недопоставленої продукції), в іноземній валюті, перерахованій у грошову валюту України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості |
Даний порядок нарахування пені поширюється і на експортно-імпортні операції, розрахунки за якими здійснюються у валюті України |
|
Бартер |
Пеня нараховується у розмірі 0,3 % за кожний день прострочення від суми недоотриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (контрактом), перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день нарахування пені |
Розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості |
Як видно з таблиці 5.5, існують відмінності у порядку нарахування пені за операціями з розрахунками у грошовій формі і з розрахунками за бартером.
Приклад 5.4
ТзОВ "Полісся" 1-го березня ц.р. відвантажило продукцію вартістю 15000 дол. США на експорт. Строк закінчення розрахунків по експорту закінчився 1-го червня ц.р. (90 днів), а фактично виручка надійшла на транзитний валютний рахунок 30-го червня ц.р. Для зручності розрахунок пені оформлено у табл. 5.6.
Таблиця 5.6. Розрахунок суми пені за порушення строку надходження валютної виручки
| Дата митного оформлення | 1 березня ц.р. |
|
Дата закінчення 90 днів від митного оформлення | 1 червня ц.р. |
|
Дата надходження залишку валютної виручки | 30 червня ц.р. |
|
Кількість днів прострочення платежу | 29 |
|
Недоо тримана виручка на 91-ий день після відвантаження товару, дол. США | 15000 |
|
Розмір пені, % | 0,3 |
|
Курс НБУ за І долар США на 2 червня ц.р. (91-ий день) | 5,4265 |
|
Сума пені. грн. | 708 1 ,58 = ( 1 5000 х 5,4265 х 0,003 х 29) |
Утримання пені проводяться державними податковими органами, до яких банки подають інформацію про порушення строків розрахунків у іноземній валюті.
У разі порушення строків розрахунків за такими договорами пеня може досягати значних розмірів. Так, наприклад, за експортно-імпортними операціями по розрахунках в іноземній валюті законодавче не встановлена межа нарахування пені і, як наслідок, вона може в декілька разів перевищувати суму заборгованості. Що ж стосується бартерних операцій, то резидент у частині встановлення верхньої межі нарахування пені за порушення строків розрахунків має обмеження - не більше розміру заборгованості нерезидента-дебітора.
Пеня за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, включаючи бартерні, нараховується податковими органами на підставі акта перевірки і стягується за встановленою формою на підставі рішення начальника державної податкової служби або його заступника.
Говорячи про дотримання строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, необхідно слідкувати за повнотою надходжень коштів за товари (роботи, послуги), оскільки під час перевірок непоодинокі випадки недонадходження валютної виручки на суму комісійної винагороди, утриманої банком-нерезидентом за проходження платежу через його рахунки. Рішення про нарахування пені у цій ситуації залежить від того, як підприємство-резидент оформить свої договірні зобов'язання.
Зменшення контрактної ціни за операціями у зовнішньоекономічній діяльності з причини невідповідності якості експортованої за кордон продукції допускається за наявності у резидента експертного висновку незалежної організації, нотаріально завіреного за місцем видачі і легалізованого у консульській установі України за кордоном. Довідка або висновок також можуть бути видані Торгово-промисловою палатою відповідної держави з обов'язковою легалізацією цих документів у консульській установі України за кордоном.
Завантажити реферат